Раніше в нас вважали достатнім, щоб кожні п’ять років фахівець проходив перепідготовку. Анахронізм! У Дойче Телеком кожний працівник раз на рік протягом 5—7 днів повинний підвищувати свою кваліфікацію. Для вищого керівного складу, який збирають ще частіше — для ознайомлення із найостаннішими новинками, створено академію. Дойче Телеком витрачає на підготовку та перепідготовку кадрів мільярд марок на рік, оскільки прекрасно розуміє: якщо не забезпечуватиметься висока кваліфікація кадрів, вони не втримають позиції на ринку. Діє принцип: щоб вижити, потрібно бути першими. На цьому будується вся кадрова та технічна політика. Чисельність апарату постійно скорочується, а обсяг робіт різко збільшується, культура виробництва при цьому зростає. Зайнятися дистанційною освітою нас змушує саме життя. Усі, кого цікавлять найближчі перспективи вищої освіти, усвідомлюють, що без дистанційного навчання не може бути зроблений наступний крок у його розвитку. Попри певні оптимістичні заяви, слід визнати, що тут ми робимо лише перші кроки. Навіть про ключові терміни поки що не домовилися: хто називає цей метод навчання дистанційним, хто — електронним (комп’ютерним), є сумніви з приводу того, називати його навчанням чи освітою. По різному поки що трактуються цілі й завдання. Одні бачать у цьому доповнення до заочного навчання, інші намагаються створити цілу систему віртуальної освіти. За таких умов зрозуміле прагнення Міністерства освіти та науки додати процесу організованої форми. Проте, на мій погляд, міністерство пішло досить бюрократичним шляхом. На досвіді роботи однієї організації роблять висновки, розробляють регламентуючі документи. Не впевнений, що вони виявляться корисними. Ще не відпрацьовані стандарти, не створені методики, а хтось вже отримує право на сертифікацію. Мені більше імпонує підхід, запропонований зав. кафедрою дистанційного навчання Національного авіаційного університету Л.Довгою — творча співдружність розроблювачів цього методу. Неформальна конференція, проведена в університеті, показала, що в Києві вже є ряд цікавих колективів, які працюють над цією проблемою. Так, в Академії державного управління при Президенті України, в Інституті заочної та дистанційної освіти при Національному авіаційному університеті (ІЗДО НАУ), Українському центрі дистанційної освіти при КПІ, Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, Києво-Могилянській академії вже повним ходом йде робота з практичної реалізації дистанційних методів навчання, створення електронних бібліотек. Активно працюють у цьому напрямі навчальні заклади Харкова, Донецька, Одеси, Львова. Хороший потенціал і досить великий заділ має і творчий колектив Головного навчального центру «Укртелекому». Спільно з фахівцями ІЗДО НАУ, Київського політехнічного інституту, Української системи дистанційної освіти, Львівського інституту менеджменту ми взялися за вирішення низки фундаментальних проблем цього методу, у тому числі створення методик, розробку електронних курсів, віртуальних лабораторій і т.п. Основна мета нашого колективу — узагальнити краще й запропонувати сучасний освітній проект для цілей «Укртелекому». При цьому ми усвідомлюємо те, що розміщення підручника в електронній мережі ще не дозволяє говорити про створення нового типу навчання. Розміщення інформаційних матеріалів на сервері — не новинка, це існувало досить давно й навіть не називалося дистанційним навчанням. Лекційні курси, які ми складаємо для власної мережі дистанційного навчання, уже сьогодні ставлять перед викладачами і фахівцями ряд особливих питань — як вибрати правильну форму подачі навчального матеріалу, щоб він був доступний з монітора, як створити ефект присутності на лабораторних заняттях і чимало іншого. Як видно, дистанційне навчання все ж повинно грунтуватися на принципі взаємодії викладача й того, кого навчають, у рамках інтерактивних (он-лайнових) курсів, які сьогодні широко розробляють і застосовують західні університети. Чому? Ефективність нового методу доведена на практиці. У Техаському університеті, де було проведено спеціальне дослідження для порівняння ефективності інтерактивного навчання (он-лайнового) і традиційного лекційного, виявилося, що ті, яких навчають за он-лайновою методикою, показали не лише глибші знання, а й виявилися більш творчими людьми. Безцінні можливості такого навчання в передових галузях із швидкою зміною інформації, коли потрібно навчати й перенавчати велику кількість людей. Електронне (комп’ютерне) навчання дає можливість навчатися чи на робочих місцях, чи з відривом від роботи лише на незначний період часу. Це досить демократичний метод. Для багатьох людей психологічно складно зважитися поставити викладачу запитання під час звичайної лекції. При дистанційній формі спілкування з викладачем спрощується. Перевагу нового методу повною мірою можуть оцінити люди, яким за сорок. Вони також хочуть навчатися, але в традиційні вузи, як правило, не вступатимуть. У вузі, поруч із молодими, вони почувають себе не дуже комфортно, та й часу на поїздки найчастіше немає: сім’я, діти, робота. Опитування показують, що вони готові навчатися індивідуально. Ще одна перевага електронного навчання полягає в перспективах, які воно відкриває перед людьми, котрі живуть у сільській місцевості. Вони отримують доступ до інформаційних ресурсів провідних університетів, можуть брати навчальні курси в різних кінцях земної кулі. Думаю, що власний он-лайновий проект жодний український вуз не зможе подужати. Це дорого навіть для американських університетів — вони ведуть дискусію: брати чужі чи розробляти свої? Ми орієнтовані, звичайно, на спрощений варіант. Корпоративна мережа дасть змогу найсильнішим київським викладачам вести заняття в он-лайновому режимі відразу з п’ятьма регіональними центрами: із Черніговом, Одесою, зі Львовом, Запоріжжям, Харковом. Паралельно з цим сьогодні ведуть переговори про створення в Україні Інтернет-трейнінг-центрів разом із Міжнародною спілкою електрозв’язку і за участю світових лідерів в галузі виробництва сітьового комп’ютерного устаткування — фірм SYSCO і Oracle. Це буде корисно не лише для «Укртелекому», а й для всіх вузів, які прагнуть йти в ногу з часом. Домовляємося з Дойче Телеком про проведення спільних семінарів з актуальних напрямів у телекомунікаційному бізнесі. Шукаємо шляхи створення спільного з компанією «Сіменс» інформаційного центру. Закінчу думку, із якої почав: ми лише приступили до освоєння цікавої та перспективної педагогічної цілини, де на нас чекає багато цікавого. |