Тема незалежного тестування, однієї з найпопулярніших і найбільш ефективних реформ, завжди була в центрі уваги. Але, напевно, ніколи навколо неї не іскрили такі сильні емоції.
Підозри у втручанні в систему, арешти, слідчі дії і звільнення керівника, недостатнє фінансування, заяви про "крах", "зґвалтування системи ЗНО", озвучені Ігорем Лікарчуком, - усе це не додало відчуття стабільності і впевненості.
Очолити центр тестування в такій ситуації - крок нелегкий. Вадим Карандій на нього зважився. За інформацією DT.UA, таке рішення Вадим Анатолійович ухвалив не одразу, спочатку мав намір відмовитися. На зустрічі з міністром освіти відверто озвучив усі ризики ситуації, що склалася, і своє бачення шляхів виходу з неї. Така обізнаність не дивує, адже в системі тестування В.Карандій не новачок - іще 2006 року прийшов в УЦОЯО разом з І.Лікарчуком. Був його першим заступником, вісім років очолював атестаційну комісію при Центрі тестування.
Вже після "епохи" Табачника Вадим Карандій був призначений керівником ДП "Інфоресурс", яке адмініструвало Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО) і разом з УЦОЯО організовувало процес вступної кампанії.
Кажуть, що Вадима Анатолійовича просив очолити УЦОЯО не тільки міністр. Таку ініціативу висловили і деякі керівники регіональних центрів, що мали досвід співпраці з ним. У свою чергу, Карандій звернувся до них із проханням залишитися на своїх місцях.
- Вадиме Анатолійовичу, хотілося б від вас почути, яка нині ситуація склалася у системі ЗНО і чого очікувати. Насамперед цікавить доля бази тестових завдань, яка була вилучена правоохоронцями разом із серверами. Її повернули?
-Нам повернули все, що ми просили, окрім банку тестових завдань. Але тут розгорнувся цілий детектив: банку тестових завдань на вилучених серверах експерти, що працюють в органах слідства, на жаль, не знайшли. Ми давали правоохоронцям усі ознаки: що може бути в назвах об'єктів, які це об'єкти. Але фахівці не змогли їх ідентифікувати на серверах. Там дуже великі масиви інформації. Проблема в тому, що нам до кінця не відоме все господарство інформаційного центру УЦОЯО. Так сталося, що воно експлуатувалося без паперового документування, тобто переліку реєстрів, з якого було б зрозуміло, де і яка інформація зберігається. Система має бути описана. Вона повинна мати експлуатаційну документацію. Цього не було зроблено.
Система діяла і працювала досить непогано, але коли стара команда айтішників пішла, виявилося, що на сьогодні в штаті українського центру немає жодного джерела інформації, з якого можна встановити, як відновити інформаційну систему, як її запустити чи модернізувати. Можливо, банк тестових завдань десь і є, але без тих людей, які його запускали, виявити це проблематично.
- Тобто все було зав'язано на конкретних людях - комп'ютерниках, які нині перебувають під слідством?
- Так. Але ми постараємося запустити і відновити всю систему, і, можливо, після відновлення все буде піднято і знайдено. Зараз ми працюємо над тим, щоб залучити на допомогу ІТ-компанії. Робитимемо аудит інформаційної системи, щоб побачити працездатність програмного забезпечення. Є ІТ-компанії, які зголосилися надати нам допомогу і почати роботу вже зараз, без фінансових гарантій. З фінансуванням таких послуг нам допоможе Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянс USETI ).
Ми також звернемося до спеціалістів з інформаційної безпеки, для того щоб зрозуміти, які процеси в нашій інформаційній системі відбуваються і які з них є критичними. Попередня система безпеки більше захищала периметр, тобто вхід в інформаційну систему, щоб ніхто чужий туди не ввійшов. Узагалі є державні норми щодо цього, будемо створювати разом з аудиторською фірмою комплексну систему захисту інформації. Робота над цим уже починалася раніше, але до кінця не була доведена. З різних причин: і недостатнього фінансування, і технічних проблем.
Сьогодні ми шукаємо фахівців з ІТ, які погодяться працювати в УЦОЯО. Скажу одразу - це проблема, бо в нас низька зарплатня. Ось подивіться, у мене на столі лежить кілька резюме. Мінімальна зарплатня, яку просять, - десять тисяч гривень. Це стосується не тільки "айтішників", а й, наприклад, розробників тестів. Хоча вакансії у нас поки що тільки для фахівців з ІТ.
- Це питання можна якось вирішити?
-Так, воно вже розглядається. Є навіть проект відповідного наказу Мінсоцполітики, ще, правда, не узгоджений з Міністерством фінансів. Моя позиція як директора центру тут неоднозначна. Бо нам пропонують підвищити зарплатню тільки частині працівників. А це може призвести до напруження всередині колективу.
- Чи встигнете без бази даних вчасно укласти і надрукувати тестові зошити із завданнями, адже на друк потрібно 3-4 місяці?
- Проблеми немає. Ми встигаємо. А друк розпочнемо навіть трохи пізніше, ніж минулого року. Більше часу дамо методистам на розробку і підготовку тестових зошитів.
- Будете заново все розробляти, у вас же немає бази завдань?
- Вилучені були тільки ті завдання, що напрацьовані на початок літа. Процес напрацювання триває постійно. Були ще завдання, які перебували на різних етапах розробки і просто не були внесені в базу. Крім того, залишалися паперові картотеки завдань. І їх можна відновити. Але треба довідатися, де знаходиться ця база тестових завдань. Я не думаю, що вона стала загальнодоступною. Інформація про це вже з'явилася б.
- Але друк зошитів для тестування - це не тільки формування тестів, а й тендерні процедури для організації друку. Ви встигнете їх провести?
- Тендери нам не потрібні. Ще 2008 року, для того щоб захистити інформацію про тестові завдання, ми створили власну друкарню центру. Там стоять потужні промислові принтери. Звісно, вони працюють багато років і вже трохи зношені, але минулого року вдалося частково оновити їхні найбільш зношені деталі. Кошти виділив фонд Ріната Ахметова. А взагалі-то вся матеріальна база центру потребує оновлення.
- Нинішнього року на проведення ЗНО додатково виділено 10 мільйонів гривень. Цього достатньо?
- Ця сума лише частково закриває наші проблеми. Першочергова потреба, за розрахунками регіональних центрів, становить 13 мільйонів гривень. І це лише на техніку загального призначення. А за рахунок виділених нам 10 мільйонів ми покриваємо нагальні потреби.
- Міносвіти вже затвердило Умови прийому до вищих навчальних закладів на 2016 р. Деякі нововведення, ухвалені і вже реалізовані в минулій вступній кампанії, цього року не будуть запроваджені. Наприклад, відмовилися від тестів двох рівнів складності - поглибленого і базового. Це крок назад?
- Почнемо з того, що ефекту від запровадження тестів двох рівнів не було. А от система адміністрування при дворівневому тесті досить складна: різні групи абітурієнтів розвести по різних аудиторіях, зареєструвати, визначити результати, зробити так, щоб була відповідність між цими результатами. А що отримали в результаті? ВНЗ рідко просили від абітурієнтів сертифікат поглибленого рівня.
Ідея дворівневого тесту розглядалася ще в 2009 році. Але тоді вона не була реалізована. Для того щоб зрозуміти, чому, треба трохи заглибитися в теорію оцінювання. Є два підходи до його організації: критеріальний, орієнтований на дотримання певних норм і критеріїв, і рейтинговий. У вступній кампанії використовується другий підхід. Усіх вступників ставимо на одну лінійку і будуємо рейтинг. І хоч на скільки б частин чи рівнів ми розбили тест, в ідеалі рейтинг повинен залишитися тим самим. Минулого року так не вийшло.
Візьмімо, наприклад, математику. Механічно розділили тест на дві частини за рівнем складності: легші завдання помістили у базовий рівень, складніші- у поглиблений. Що маємо в результаті? Більше тисячі осіб, які отримали найвищий рейтинговий бал - 200 - за виконання базового тесту. Це означає, що тест, який використовувався, втратив одну важливу властивість - властивість розподільчої здатності. Тобто він не зумів розподілити за балами абітурієнтів і чітко вказати, хто кращий, а хто слабший. На останній, найвищій сходинці стояло більше тисячі осіб. Такого не було ще ніколи.
З української мови ситуація краща. Зазвичай у тести з літератури не вдається вставити все, що вивчається у шкільній програмі. То поглиблений рівень тесту з української мови і літератури дав можливість це реалізувати.
Однак питання запровадження двох рівнів тестів не потрібно відкидати, до нього треба буде повернутися. Але для цього потрібно мати чітко продуману ідею. У 2015 році її як такої не виявилося. Ми, на жаль, поспішили. Минулорічний досвід є корисним для аналізу і розуміння. Але на сьогодні краще не дворівневі тести запроваджувати, а якісніше підготувати звичайний тест.
Вважаю, що про всі нововведення треба попереджати за півтора-два роки. Тоді УЦОЯО зможе рівномірно розподілити підготовчу роботу, спокійно і ґрунтовно підготуватися до впровадження новації. І щодо випускника це буде справедливо - він знатиме про нововведення за кілька років і зможе підготуватися. Не можна зробити все і зараз. Мені подобається норма, записана у проекті нового закону про освіту (до речі, я до цього ніякого стосунку не мав) про те, що особи, які переходять на певний ступінь навчання, повинні знати, в який спосіб, за якими програмами перевірятимуть їхні знання на виході з цього ступеня. Тобто старшокласники ще на початку старшої профільної школи повинні знати, яким буде ЗНО по закінченні школи.
- Можливо, необізнаність теж є причиною того, що деякі абітурієнти побоялися складати тести поглибленого рівня?
-Справедливе зауваження. Певні норми закладено в Законі "Про вищу освіту". Програми тестування мають бути оголошені за півтора року.
- Перелік програм має бути оголошений чи зміст цих програм? Здається, у законі йдеться про перелік?
- Так, має бути перелік. Але якщо міністерство й УЦОЯО будуть дотримуватися норми, що не тільки перелік, а й зміст програм має бути оголошений, - це буде тільки плюс для організації тестування, для абітурієнтів і для вишів. За кордоном саме так і роблять. І УЦОЯО зможе підготуватися до тестування завчасно, сформувати більшу кількість варіантів завдань, і тестові зошити друкуватимуть теж у спокійному, а не авральному режимі. Тоді техніці не доведеться витримувати пікових навантажень, коли її вмикають о шостій ранку в понеділок і вимикають о десятій вечора у п'ятницю чи суботу.
- Чому ЗНО-2016 відбуватиметься за минулорічними програмами? Проекти нових були ж готові ще навесні 2015?
- Справді, проекти програм були готові, і найбільші зміни мали відбутися у програмах з історії та іноземних мов. Що ж до програми з англійської - то в жовтні вона ще не була готова. Тривали дискусії між розробниками. Можливо, на процес підготовки програм вплинула й ситуація, яка склалася в центрі у зв'язку із розслідуванням. Було ухвалено рішення зупинитися. Існуючі програми справді не бездоганні, але їх не можна назвати недосконалими. Вони добре відомі абітурієнтам, і на даний момент їх використання виправдане. Програми, що готувалися на 2016 рік, будуть використані в 2017-му. Вони вже доопрацьовані (до речі, розробкою займається не УЦОЯО) й узгоджені з громадськими організаціями, спілкою ректорів.
- Цього року також відмовилися від об'єднання ЗНО і випускного шкільного іспиту (державної підсумкової атестації - ДПА) з англійської мови. Шкільний іспит проходитиме в стінах школи. Хоча влітку на колегії МОН було ухвалено інше рішення.
- Складно провести тестування з англійської мови, об'єднане з випускним іспитом, уже цього року. По-перше, збільшується кількість учасників тестування. Для цього передусім потрібні додаткові кошти, а їх немає. У проекті державного бюджету на наступний рік для нас заплановано 113 мільйонів гривень. А для впровадження всіх запланованих нововведень, за нашими розрахунками, потрібно щонайменше 240 мільйонів. Чи дасть Мінфін для УЦОЯО такі кошти в той час, коли відомство вже говорить про необхідність скоротити видатки на 10 мільярдів? Я допускаю, що нам можуть збільшити фінансування, тому що незалежне тестування є пріоритетом, і тому що, наскільки я знаю, в цьому напрямку працюють міністр освіти і голова профільного парламентського комітету. Але це збільшення не буде істотним.
Ще одна причина відмови від об'єднання ДПА і ЗНО з іноземної мови полягає в тому, що не апробовано аудіювання з іноземної мови. За один навчальний рік якісно провести таке апробування неможливо.
Давайте подумаємо: чого ми хочемо досягти тестуванням з англійської мови, об'єднаним з випускним іспитом?
- Простимулювати вивчення іноземної мови.
- Не буде цього. Ось приклад. Починаючи з 2008 року математику щорічно складають близько 70% випускників. Чи краще в школах стали знати математику? Ні. Якщо б ми нині запровадили ЗНО з англійської мови, об'єднане з ДПА, ми отримали б тільки негативну реакцію з боку батьків, вчителів, учнів. Але результату не досягли б. Усі знають, що в школі сьогодні для організації нормального навчання іноземної мови багато чого бракує. Перше - немає кваліфікованого вчителя. І це не повинно бути проблемою дитини. Міністерство, навіть якщо дуже захоче, не зможе вирішити цю проблему протягом року. Цикл підготовки до якісних змін дуже і дуже тривалий. Треба організувати перепідготовку і підготовку нового вчителя, переглянути методичне забезпечення. І навіть коли зміни в середній освіті будуть запроваджені, результат навчання з'явиться пізніше, потрібен буде не один рік.
- Ходять чутки, що в тестах можуть скасувати пороговий бал "склав - не склав".
- Це безпідставні чутки. Пороговий бал має існувати. Ідея його запровадження народилася не 2015 року. Над нею почали думати ще 2012-го.
- Критикують ЗНО-2016 за те, що, всупереч рішенням літньої колегії МОН, його не складатимуть випускники коледжів. І знову відкриється дорога на другий курс вишів в обхід ЗНО.
- Загальна проблема в тому, що відбувся розрив між завданнями, які ставилися перед УЦОЯО, і наявними ресурсами. Запровадження тестування для випускників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації нині нереальне. Крім того, рішення колегії щодо випускників коледжів і технікумів не стосувалося вступної кампанії. У формі ЗНО мала відбуватися лише державна підсумкова атестація. І оцінка, отримана на тестуванні, - це оцінка, яка мала йти у свідоцтво про освіту. Тестування не впливало на зарахування на другий курс.
- Результати слідства щодо співробітників УЦОЯО поки що не відомі. Вони можуть бути оприлюднені ближче до початку вступної кампанії?
- Давайте будемо говорити про те, що ми маємо на сьогодні. Фактично Центр тестування діючий. Дев'ять регіональних центрів, які забезпечують організацію ЗНО у регіонах, абсолютно діючі. Майже всі процеси, які не пов'язані з функціонуванням ІТ-системи, відбуваються. Певні дезорганізаційні процеси, пов'язані зі слідчими діями, зі звільненням чи відстороненням від роботи керівників центру, звісно, вплинули на нашу роботу. Але сьогодні все потихеньку повертається в робочий стан. Починають повноцінно функціонувати Донецький регіональний центр (він тепер розташований у Слов'янську) і Херсонський (створений замість Сімферопольського). З обладнанням, організацією навчання спеціалістів нам дуже допомагають Альянс USETI і Czech Development Agency.
Нам багато що доведеться почати з нуля. А деякі іміджеві речі - навіть з мінуса. Особливо, якщо факт втручання підтвердиться. Але ми готові працювати, і я впевнений, що із часом усе налагодиться.