UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як обрати університет

Поради освітнього консультанта абітурієнтам

Автор: Єлизавета Щепетильникова

Із початком реєстрації на ЗНО чимало старшокласників та їхніх батьків замислилися над вибором закладу освіти для подальшого навчання. Сказати, що цей вибір непростий, — не сказати нічого. Адже, за даними Державної служби статистики, в Україні є 723 заклади професійної освіти і 338 закладів вищої освіти (ЗВО). А з урахуванням закордонних закладів освіти — отримаємо десятки тисяч варіантів.

За роки роботи освітнім консультантом я допомагала обирати заклади освіти тисячам абітурієнтів і їхніх батьків. Тож із чого починати пошук? Яка інформація стане в пригоді, де її знайти? Як визначити заклад, у якому абітурієнт зможе досягти своїх цілей? Ще більше ускладнюють процес вибору закладу для продовження навчання карантинні обмеження.

На жаль, за відсутності ефективної системи профорієнтації та освітнього консультування більшість абітурієнтів і їхніх батьків приймають рішення щодо подальшого навчання на основі стереотипів. Насамперед це стосується обрання напряму навчання або професії. У статті «Між порадами та мріями» я вже розповідала про ефективні підходи до визначення професії. Тож зараз сфокусуємося на тому, як обрати заклад освіти, котрий може задовольнити потреби абітурієнта.

Спочатку треба розуміти, що процес вибору закладу неможливо розпочати й завершити в один день. Українці нечасто планують на перспективу, адже приватні обставини і загальнонаціональна ситуація нестабільні. Проте на вибір закладу професійної освіти (ЗПО) чи університету варто виділити декілька місяців, щоб зібрати всю необхідну інформацію. Абітурієнти, які цікавляться вступом за кордон, мають розпочати процес ще раніше, адже вступна кампанія до більшості закладів освіти в Європі й Азії проходить навесні, а до університетів Північної Америки варто подавати документи ще раніше — наприклад, заклади в США самі встановлюють строки прийому документів, і деякі з них очікують отримати заявки абітурієнтів вже 1 листопада року, який передує початку запланованого навчання.

На початку пошуку навчального закладу важливо визначити пріоритети абітурієнта. Всі ми різні, тож не слід очікувати, що найпопулярніший заклад освіти чи той, у якому навчалися друзі або рідні, точно задовольнить ваші потреби. Поширений стереотип, що розумний студент скрізь може досягти успіху, проте це не так. Освітнє середовище дуже впливає не лише на навчання, а й на психологічний стан студента. Тож якщо, на додачу до вимог академічної програми, студентові докучатиме дискомфорт навколишнього середовища — це може позначиться як на результатах навчання, так і на його здоров’ї.

Абітурієнт може хотіти навчатися у великому місті чи залишитися ближче до рідних у своєму містечку чи області. Якщо обрана професія більш розвинена в якійсь місцевості, варто звернути увагу на можливість навчатися неподалік, аби полегшити професійні контакти і проходження практики. Зверніть увагу на підходи до навчання: зокрема чи студент ефективніше навчатиметься в маленькій групі, де викладач знає кожного на ім’я й може відповісти на всі запитання, чи він мріє про навчання у великому університеті, де постійно можна знайомитися з новими людьми. Подумайте, як ви хочете проводити вільний час і де є відповідні можливості для творчих, спортивних чи громадських активностей.

Одне з ключових питань при виборі закладу освіти — якість навчання, адже на український ринок праці щороку виходять тисячі випускників, які не можуть знайти роботу через низький рівень підготовки. Оцінити якість підготовки студентів непросто, тож не варто чекати швидкої відповіді, наприклад виходячи з університетських рейтингів. Якість освіти за різними програмами завжди різнитиметься, тож краще звернути увагу саме на підготовку за спеціальністю, яка вас цікавить. На сайтах закладів освіти можна знайти базову інформацію щодо програм і вимог, але цього недосить для свідомого вибору.

Зверніться до викладачів, студентів і випускників, які можуть поділитися досвідом навчання. Спілкування з працівниками та викладачами університету (під час особистої зустрічі чи онлайн) дасть змогу оцінити ставлення до студентів, адже кожен освітній заклад зацікавлений в абітурієнтах і демонструватиме ставлення до вступників щонайменше не гірше, ніж до студентів.

Крім освітнього процесу, варто звернути увагу й на студентське життя в закладі та позакласні активності. Вони допомагають студентам розвивати важливі навички та заводити нові знайомства, що сприятиме як освітньому процесові, так і майбутньому працевлаштуванню. Участь у діяльності студентських організацій розвиває так звані м’які навички: здатність планувати й керувати своїм часом, працювати з різними людьми в команді, організовувати заходи і проєкти. Кожен ЗВО в Україні має орган студентського самоврядування, який дає можливість студентам не лише розвивати навички, а й впливати на освітній процес, зокрема через участь у забезпеченні якості вищої освіти, розробці пропозицій для адміністрації закладу щодо різних аспектів студентського життя. Власне, свого часу я розпочинала професійну діяльність саме зі студентського самоврядування, що допомогло мені стати фахівцем в освіті. Чимало колишніх лідерів студентського самоврядування обіймають керівні посади в бізнесі, громадських організаціях, органах місцевого самоврядування, міністерствах та є народними депутатами.

Більше інформації про культуру закладу зможуть надати студенти й випускники. Їхні контакти можна отримати від працівників університетів або знайти в соціальних мережах, зокрема Facebook та LinkedIn дають можливість користувачам зазначати місце навчання. Крім того, в соціальних мережах випускники часто вказують місце роботи, тож аналіз цієї інформації дає можливість абітурієнтові оцінити кар’єрні перспективи. Різноманітні студентські групи та канали стали дуже поширеними й можуть поділитися інформацією як про можливості для студентів, так і про їхні проблеми. Зверніть увагу на виклики, з якими зіштовхуються студенти, аби визначити, наскільки заклад освіти студенто-орієнтований: це допоможе зрозуміти, чи піде вам назустріч адміністрація закладу, якщо ви влаштуєтеся на стажування чи роботу під час навчання, поїдете по обміну за кордон або навіть створите власну студентську ініціативу. На жаль, в Україні ще є заклади, які системно порушують права студентів. Деякі відмовляються оформляти документи для участі студентів у програмах обміну, забороняють студентам поєднувати роботу з навчанням або навіть не видають вчасно документів про завершення навчання за бакалаврською програмою, щоб випускник не зміг вступити до іншого закладу на магістратуру.

Фінанси — важливий чинник у виборі закладу освіти. Професійна освіта в Україні безплатна, і студенти отримують невелику стипендію для покриття власних витрат. Навчання у ЗВО безкоштовне на конкурсних засадах, тож для успішного вступу на так званий бюджет потрібно переконатися, що ваші результати ЗНО досить високі, порівняно з прохідним балом попередніх років. Чимало стипендій існують і для навчання за кордоном, а недавно президент Зеленський видав Указ про заснування грантів для навчання українців за кордоном, тож скоро буде можливість отримати стипендії не лише від іноземних урядів, університетів, чи приватних фундацій, а й від нашої держави.

Студентські роки — це чудовий період для дослідження власних інтересів і можливостей, тож придивляйтеся до закладів, які пропонують спробувати щось нове. Світ перебуває у стані постійних змін, і Україна не є винятком. Вимоги роботодавців та потреби ринку праці змінюються досить швидко, тож тільки навчання замало для успішної самореалізації. Наприклад, заклади професійної освіти практикують дуальне навчання, коли студенти не лише отримують знання на парах, а й застосовують їх на практиці на виробництві. Університети також починають впроваджувати такі підходи, що значно підвищує шанси випускників на успішне працевлаштування.

Якщо ж час сплив непомітно і на порозі вступної кампанії ви все ще не визначилися із закладом освіти, то, можливо, вам варто взяти рік перерви (англійською — gap year). В Україні така практика стає дедалі популярнішою, адже рік перерви дає абітурієнтові можливість збагатитися досвідом і підготуватися до вступу наступного року. Рік перерви випускники шкіл не просто відпочивають від навчання, вони займаються волонтерством, стажуються, подорожують, а також беруть участь у програмах неформальної освіти. Досвід року перерви дає можливість майбутньому вступникові глибше дослідити себе та свої інтереси, а також можливості закладів освіти. Згідно з Умовами прийому, до вступу допускаються абітурієнти з сертифікатами ЗНО за останні чотири роки, тож якщо у вас хороші результати, для вступу наступного року тести перескладати не доведеться.

Проте не дайте складнощам процесу пошуку закладу освіти підмінити вашу стратегічну мету, а саме — краще розуміння власних пріоритетів, бажань і потреб. Говорячи словами китайського філософа Лао-Цзи, «Подорож довжиною в тисячу миль починається з першого кроку», тож ніколи не рано розпочати: шукайте найкращий заклад освіти для себе вже сьогодні.