UA / RU
Підтримати ZN.ua

ДОВШЕ ВЧИШСЯ — ДАЛІ БУДЕШ?

Днями відбулася розширена колегія Міністерства освіти і науки України «Про підсумки 2000/2001 навчального року та завдання на новий навчальний рік»...

Автор: Ольга Суржик

Днями відбулася розширена колегія Міністерства освіти і науки України «Про підсумки 2000/2001 навчального року та завдання на новий навчальний рік». Зібрання освітян загалом схвально поставилось до реформістських планів міністерства, проте відчувалась загальна настороженість. Ще б пак! Не за горами початок нового навчального року, а стільки нововведень! Усі вони, на думку освітян, є конче необхідними, хоча деякі викликають полярні настрої.

Підручник — добре, комп’ютер — краще

Спільно з АПН Міністерством освіти і науки підготовлені нові навчальні плани та програми практично з усіх предметів. Поновлено вивчення астрономії та запроваджено нові дисципліни, такі як «основи економіки» та «основи підприємницької діяльності».

На жаль, сьогодні загальноосвітні школи забезпечені навчальними засобами лише на 28%, а обладнанням для виконання лабораторних та практичних робіт менш ніж на 2%. Звичайно, це ставить під сумнів успішність засвоєння учнями навчального матеріалу.

Як повідомив міністр освіти і науки Василь Кремень, сьогодні, порівняно з 1999 роком, більше ніж утричі зросли обсяги державного фінансування видання підручників.

— Вперше ми видали підручники для дітей з особливими потребами, шкіл із мовою навчання національних меншин та навчальних закладів системи профтехосвіти. Станом на середину серпня надруковано та доставлено до загальноосвітніх закладів 35 назв нових підручників накладом 3,80 млн. примірників. Тоді як для вирішення проблеми підручників потрібно надрукувати 42 млн. екземплярів навчальної літератури.

Проте не достатньо покладатися лише на забезпечення учнів навчальною літературою і на поповнення фондів бібліотек, вважає міністр. На часі створення в навчальних закладах ресурсних інформаційних модулів, які б включали відеотеку, бібліотеку, банк даних мережі Інтернет тощо. Але досі рівень комп’ютеризації навчальних закладів, особливо в сільській місцевості, залишається низьким. Щоправда, торік було обладнано 104 комп’ютерні класи, а до кінця 2001-го планується облаштувати ще 300.

Починаючи з цього навчального року, діти, які проживають у віддалених селах (а таких близько 240), будуть підвозитися до школи спеціальними автобусами.

Щодо інших шкільних новацій. На думку освітян, 12-річне навчання дасть змогу позбавитися багатьох незручностей. Зокрема, не буде «перескакування» з третього класу відразу до п’ятого. До першого класу 12-річної школи не обов’язково іти у шість років. Якщо дитині виповнилося сім чи вісім років і через певні обставини вона не пішла до школи, то теж може навчатися 12 років. В.Кремень оголосив також про хороші новини для двієчників-другорічників. (Щороку таких нараховується близько 40 тисяч.) Відтепер їх ніхто не триматиме в одному класі по кілька років. По-перше, це фінансово не вигідно школам, по-друге, травмує психіку дітей. Психологічним навантаженням є також шестиденне навчання. Тому Міністерство освіти рекомендує усім школам перейти на п’ятиденку.

Починаючи з цього навчального року, випускники шкіл матимуть можливість вибирати випускний іспит на власний розсуд, щоб «реалізувати свою професійну орієнтацію». З часом це буде можливо і в десятому класі.

Ученим можеш ти не бути, але футболістом — зобов’язаний

Ще одне нововведення — урок футболу, котрий Міносвіти рекомендує запровадити у школах. Мабуть, у багатьох виникне запитання: чому саме футбол? Як бути, якщо дитина віддає перевагу іншому виду спорту? Чи, може, Міністерство освіти і науки прагне внести свій вклад у піднесення українського футболу?

На ці запитання кореспондента «ДТ» міністр відповів:

— Ще один урок фізкультури вводиться згідно з програмою фізичної масової роботи, яка затверджена кілька років тому і передбачає введення третього уроку. Тоді такої можливості не було. Зараз вона є. Тому і вводимо ще один урок фізкультури і орієнтуємо освітян на те, щоб, по можливості, це був урок футболу. Чому футбол? По-перше, він ефективно впливає на розвиток особистості. По-друге, має не тільки фізичну, але й психологічну спрямованість: сприяє встановленню контактів між людьми. По-третє, для запровадження цього виду спорту в школах створені найкращі умови. Лише в цьому році Федерація футболу передала нам 20 тис. м’ячів і обіцяє ще 50 тис. Не скористатися із такої допомоги просто не можна.

— Чи може учень обрати який-небудь інший вид спорту?

— Безумовно, якщо у школі для цього створені кращі умови.

Комп’ютерні програми:
на гуманітарну допомогу надійся...

На радість школярам, міністерство планує розвивати краєзнавчу роботу. Для цього збираються розширити функції центру туризму, надавши йому можливість займатися такою діяльністю. На думку освітян, у реалізації цього задуму допоможе виконання програми «Шкільний автобус».

Невдовзі можуть з’явитися комплекси «школа— дитячий садок». Вірніше, їх в Україні вже існує близько 500. Викликано це, вочевидь, тим, що мережа дошкільної освіти фактично занепадає. Тільки за останні два роки ліквідовано близько 5 тис. таких закладів.

Однак деякі нововведення тягнуть за собою низку проблем. Так, освітяни досі не знають відповіді на запитання, як 12-бальна система позначиться при вступі до вищих навчальних закладів. Однак те, що медалістів поменшало — факт.

Куди більш серйозна і навіть глобальна проблема — україномовні комп’ютерні програми, яких, як відомо, в Україні досі немає. Програмне забезпечення, яким зараз користуються школярі та вчителі, або англійською, або російською мовами.

— Вражає приклад національно свідомих поляків, які за три роки повністю комп’ютеризували свої школи, залучивши фірми, які надають комп’ютерні послуги. Одна п’ята частина вартості техніки — це вартість програмного забезпечення, — каже начальник управління освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації Михайло Брегін. — Поляки відкриті для співробітництва з нами. Це програмне забезпечення може бути використано і передано за принципом, що знання дарується, а не продається.

Зворушлива деталь — місцевий священик підтримав львівських освітян: «Наша старенька церква почекає — облаштуємо школу».

— Міністерство долучилось до вирішення цієї проблеми і веде переговори з представниками посольства США, — повідомив В.Кремень. — Вже є відповідне звернення до компанії «Майкрософт». Тому залишається сподіватись, що невдовзі матимемо україномовний варіант комп’ютерних програм. Існує угода і з міністерством освіти Польщі щодо обміну досвідом.

Авторитет учителя починається з його... кишені

На колегії всі без винятку говорили про необхідність піднесення престижу професії вчителя.

— Банальна річ, але досягти цього можна, тільки піднявши йому платню, — вважає перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, академік Петро Толочко.

У той же час голова секції освіти ЦК профспілки працівників освіти і науки Мирослав Габорак запевняє, що навіть після підвищення з 1 вересня поточного року зарплати освітянам (враховуючи попереднє підвищення, вона зросте майже на 50%), рівень оплати праці учителів все одно залишається найнижчим серед інших спеціальностей.

Одна з особливо гострих проблем — старіння педагогічних кадрів. Не охоче йдуть учителювати випускники. І не лише через зарплату. Понад 20 тисяч педагогів сьогодні не мають житла. Поповнювати цю «армію» ніхто не хоче. Як може випускник педагогічного вузу їхати на роботу, наприклад, до сільської школи, не маючи «ні кола ні двора»? Тому, на думку М.Габорака, особливо потрібно підтримати сільського вчителя.

Проте за словами профспілкового лідера, бюджетних коштів ніколи не вистачатиме. Тому освітяни повинні навчитися самі їх заробляти. Як це зробити — вирішувати керівникам на місцях.

Але це ще не все. Учителям доведеться не лише «комп’ютеризуватися» та шукати способи заробляння грошей, які б не шкодили основній професії, але й учити англійську мову. Причому чим швидше, тим краще. Адже з наступного року вивчення іноземної мови буде запроваджено повсюдно у початковій школі.

P.S. Один заслужений учитель похвалився з трибуни, що багато його учнів навчаються та працюють за кордоном. Із залу долинула іронічна репліка: «Краще б він не вчив так добре!..»