Недавно Міністерство охорони здоров’я презентувало новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, що набирає чинності з 1 січня 2021 року. Батькам і вчителям не завадить знати, які новації він пропонує. Адже стосуються вони багатьох аспектів шкільного життя — від наповнюваності класів та питного режиму до чергування з ганчіркою і шваброю.
Складається враження, що цей документ прилетів із країни рожевих поні і базується на ідеалістичному уявленні про школи в Україні. Проте, з іншого боку, новий санрегламент необхідний. Тож до новацій.
Почнімо з вічної теми предметного «шовінізму» (фраза не моя, але дуже влучна), коли кожен учитель вважає, що його предмет — найголовніший, тому самопідготовка має тривати вічно, з купою домашніх завдань. Але в новому санрегламенті визначено, що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше однієї години у 3–5 класах та півтори години у 6–9 класах, дві години — у 10–11(12) класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов'язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час».
Як відомо, диявол ховається в деталях. І одна з них дуже важлива. За чинними нормами, «домашка» для учнів 1 і 2-х класів заборонена. А коли набере чинності новий санрегламент, вона буде у статусі «не рекомендовано». Відчуваєте різницю? Нечітка норма «не рекомендується» — це не те саме що «забороняється». І нічого не зазначено про святкові дні та канікули (зараз заборонено задавати завдання на цей час).
Початкова школа навчатиметься виключно в першу зміну. У попередньому санрегламенті ця норма звучала так: «Учні 1–2 класів, випускних та класів компенсуючого навчання навчаються лише у першу зміну. Учні 3–5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години». Вона була значно гнучкіша, ніж нова: «У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1–4 класів повинно бути організоване у першу зміну».
І я абсолютно не розумію, як діятимуть директори та засновники шкіл з 1 січня 2021 року, коли набере чинності регламент, а переповнена школа просто фізично не зможе навчати всю початкову школу в першу зміну. Але я точно знаю, що батьки вимагатимуть реалізації цієї норми там, де 3–4 класи із певних причин зараз навчаються з 12:00 дня.
А ось кількість уроків на день не зменшиться. Хоча всі ми визнаємо шалене навантаження на учнів і необхідність , принаймні у старшій школі, скоротити кількість навчальних предметів, яких зараз аж 22. Та в новому санрегламенті цю проблему ігноровано. В нього просто перенесли попередні норми, чекаючи, хто ж таки візьме на себе відповідальність за це навантаження і змінить ситуацію із урахуванням інтересів дітей, а не розподілу годин між учителями.
Санрегламент регулює і вимоги до шкільного розкладу. Передбачено, що «навчальні заняття, які вимагають значного розумового напруження для учнів 1–4 класів, слід проводити на другому–третьому уроці, а для учнів 5–11(12) класів — на другому-четвертому». «Розподіл навчального навантаження упродовж тижня встановлюють таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу». Новий матеріал рекомендується вивчати на другому-четвертому уроках посеред тижня. Цей самий час рекомендований і для проведення контрольних. «Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять», — рекомендує новий санрегламент. І це насправді дуже хороші норми, які б зняли багато конфліктів між школою та батьками. Тепер головне — щоб вони виконувалися.
Чудова норма щодо оренди в закладах освіти. «Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання школи не за освітнім призначенням — забороняється (крім випадків, встановлених законодавством)», зазначено в новому регламенті. Але як усе це реалізовуватиметься з 1 січня 2021 року, коли ще діятимуть старі договори оренди, укладені до появи нового санрегламенту? Будуть вони розірвані чи засновник закладу матиме додатковий клопіт з приводу того, як законно їх розірвати, чи (як це буває часто) припис просто не виконуватиметься?
З острахом дивлюся на норму щодо кількості учнів закладу освіти, яка не повинна перевищувати його проєктну місткість. Директори шкіл, поблизу яких, наче гриби після дощу, ростуть новобудови, нервово сміятимуться, читаючи ці норми. Для таких великих міст як Київ, Харків, Одеса, Львові — це, звісно, місія нездійсненна. Бо, наприклад, школа 318 у Солом’янському районі міста Києва має проєктну потужність 900 учнів, а фактично на 1 вересня 2020 року у школі навчаються 1365 дітей.
Швидше за все ця норма, як і норма в законі про 30 учнів у класі, так і залишиться мрією.
Не оминули творці санітарного регламенту і спірного питання — чи повинні учні прибирати свої класи (славнозвісне «чергування», «прибирання»). Тепер ми отримали на нього відповідь: «У процесі самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття. Дозволяється залучати школярів до поливу рослин та вологого прибирання поверхонь навчальних приміщень без використання миючих та дезінфікуючих засобів».
Але дозволю собі нагадати, що, за законом, потрібна також згода батьків і самого учня стосовно залучення до «вологого прибирання поверхонь навчальних приміщень без миючих та дезінфікуючих засобів». Хоча зазначу: в попередньому документі перелік робіт, до яких могли залучати учня у школі, був значно ширший. До речі, про чергування по класу в новому санрегламенті немає ані слова, і це варто знати батькам.
Ще одна новація нового санрегламенту: засновники шкіл (тобто місцева влада) мають організувати підвезення до школи дітей у радіусі двох кілометрів від закладу освіти (раніше — трьох кілометрів). А зупинка шкільного автобуса має бути не далі 500 метрів від школи, в радіусі пішої доступності. Встигне місцева влада організувати це до 1 січня — початку дії нового регламенту чи все залишиться лише на папері, невідомо.
Інша важлива новація нового санрегламенту — дуже чітко визначений питний режим у закладі освіти. Він означає, що доступ до питної води в дітей має бути постійно, а не лише під час вживання їжі. Як реалізувати цю норму з 1 січня, чи зможуть на місцях забезпечити всіх питною водою, також невідомо.
Однозначно заслуговує поваги запропонований новим санрегламентом конкретний перелік продуктів, заборонених до продажу у буфетах їдалень (чіпси, сухарики, попкорн, ковбаси, сосиски, копчена і солона риба, деякі солодощі та ін.). Також встановлено групи харчових продуктів, які мають бути у щоденному шкільному раціоні учнів (злакові, овочі, фрукти і ягоди, молочні продукти), та врегульовано питання організації харчування дітей з особливими потребами.
І питання, яке, мабуть, мало б бути врегульованим ще під час дії програми «Гідність дитини», — питання санітарних вузлів, тобто туалетів. Новим регламентом чітко визначено, що вони повинні міститися у приміщенні школи. Тим часом, як зазначив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, « кожна десята школа в Україні має зовнішній туалет, що несе ризики виникнення в дітей урологічних та сечостатевих хвороб». Просто жахливо уявити, що кожна десята школа в нашій країні (а всього їх 16 тисяч) має туалет, відвідування якого межує з тортурами.
Для того, щоб норми нового регламенту не залишалися тільки на папері, мені здається, потрібно розробити чітку дорожню карту і конкретні терміни реалізації.
Мабуть, варто також визначити відповідальні відомства, які мають реалізовувати цей санітарний регламент. Я так і уявляю собі, як Держпродспоживслужба прийде в одну українську школу (не новобудову) й просто перевірить її на відповідність санрегламенту. Якщо не відповідає, то треба що — закрити заклад? Тоді можна вважати, що тисяча шістсот шкіл уже в черзі на закриття (згадайте туалети на вулиці).
Однак, попри всю критику, я впевнено можу сказати, що новий Санітарний регламент надважливий і він мав бути готовим ще «на вчора». Цей документ показує нам усім, якою повинна бути школа. Але хотілося б, щоб він таки запрацював, а не лишався порожнім папірцем і не нехтувався, як попередній регламент.