Кому довірити дитину, який дитсадок вибрати? Це питання завжди було болючим для батьків. А після трагедії в Запоріжжі, коли у приватному дитячому садку загинула дівчинка, варто поговорити про проблеми цього вибору докладніше.
Мама дитини знайшла оголошення в Інтернеті. Причому це був приватний дитячий садок, де, здавалося б, мали пропонувати кращі умови. Бабуся дівчинки в коментарях ЗМІ стверджує, що там не було навіть необхідних меблів - ні ліжечок, ні столиків для дітей, тільки стелаж із кількома книжками.
Слідство з приводу загибелі дитини ще триває. На сьогодні відомо, що дівчинка померла від асфіксії. Є припущення (і відео з камер спостереження розглядаються як докази), що винна вихователька. Однак остаточного вердикту ще не винесено.
Про те, на що мають звернути увагу батьки, вибираючи садок для малюка, DT.UA розпитувало експертку з питань безпеки дітей Олену Лізвінську. Олена - авторка проєкту з безпеки #iKiD, а також курсів і тренінгів для дітей та батьків.
"Саме час почати вибирати садок для дитини, - каже вона. - Якщо у вибраному дитячому садку щось не сподобається, до осені встигнете його змінити. Але головне - не вірте тому, що бачите в Інтернеті".
- Олено, найголовніше запитання до вас: на що батькам потрібно звернути увагу, вибираючи дитячий садок для дитини?
- Насамперед визначмося, які бувають дитячі садки. Є кілька категорій. Перша - державні садки, із цими все зрозуміло.
Друга - приватні садки, зазвичай на 40–150 дітей. Вони отримують від держави ліцензію і справді пишаються тим, що мають законне право на освітню діяльність із дошкільнятами.
Є третя категорія дитячих садків, які діють як дитячий клуб або центр. Ось як ця квартира, в якій сталася трагедія в Запоріжжі. Таких досить багато. Адже, щоб отримати ліцензію, потрібно виконати певні умови: пожежна безпека, санітарні норми, організація навчального процесу. Тому багато підприємців відкривають ліцензію на "денний догляд за дітьми" або на платні освітні послуги з серії розвивалок. Зазвичай це заклади, в назві яких записано "навчальний центр", "центр розвитку" тощо. Тоді ліцензія на дошкільну освіту не обов'язкова.
Є ще варіант, коли частина державного дитячого садка відходить у приватне володіння, тобто в державному дитячому садку є платні групи і безплатні. В документах можуть написати, що це платні освітні послуги, але фактично це приватний дитсадок, - дитину приводять о восьмій ранку і забирають о сьомій вечора.
Приватних дитсадків дуже багато і в європейських країнах, але там на порядок вищі рівень відповідальності та підхід до отримання дозволу на таку діяльність. Усе складніше й відповідальніше.
У нас же багато нелегальних дитсадків, яких не бачить держава, але про них знають батьки, що по сарафанному радіо розповідають одне одному, куди записати дитину. Такі садки й далі будуть популярні, бо коштують вони від 200 гривень на день, і це дешевше, ніж няня. Нині вартість послуг няні стартує від 80–90 гривень на годину, а якщо дітей двоє, то сума в півтора разу більша. Якщо ж це професійна няня, оплата ще вища.
- У тих, хто вирішив записати дитину в державний дитячий садок, вибору, фактично, немає: де є місце, туди й підуть.
- Ну чому ж, вибір є. Електронна черга в дитсадки пропонує батькам до п'яти садків на вибір.
Я рекомендую вибирати садок у пішій доступності від дому. Адже не завжди є можливість (навіть за наявності машини в сім'ї) вчасно завезти дитину в садок, а потім ще встигнути на роботу. Пам'ятаємо про пробки, про погану погоду. Крім того, коли йдеш пішки, маєш можливість поспілкуватися з дитиною, дізнатися, чим вона живе, розпитати, що було в садку, що потішило її або засмутило. І я зараз кажу не про те, що її хтось ударив чи обізвав, а про ставлення з боку вихователів. Те, що сталося в Запоріжжі, на жаль, інколи трапляється і в державних дитячих садках.
- Кілька місяців тому Кабінет міністрів спростив порядок отримання ліцензій для дитячих садків. Тепер їм необов'язково мати свою пральню, харчоблок. Приватників виручить аутсорсинг: їжу можна замовляти в одній фірмі, прання - в іншій, медичні послуги – в третій. Як ви до цього ставитеся?
- Подумаймо, кому це вигідно. Чи вигідно це державі? Звісно. Бо державні органи зможуть відзвітувати: у нас зменшується черга в дитячі садки. При цьому держбюджетові це нічого не вартуватиме. Сучасному бізнесу це теж вигідно. Ну хто буде контролювати, якими мийними засобами переться білизна для приватного садка, як проводиться дезінфекція приміщень, якими машинами доставляються продукти, в яких ємностях і в якому вигляді/стані їжа подається дітям. Батькам і дитині це не завжди вигідно, бо коли щось станеться, до відповідальності притягнути непросто.
Зараз Євген Клопотенко виступив із ініціативою "змінимо меню в школах". Так, меню можна змінювати і в школах, і в садках, і це здорово. Але залишається відкритим питання якості самих продуктів харчування, торгових марок, які виграють тендери. І ProZorro, на жаль, тут не завжди ефективне. А меню? Батьки не можуть добитися його від садків місяцями, причому інколи навіть у приватних садках. Вони хочуть знати меню на тиждень, щоб змоделювати харчування дитині-алергику. Це я не кажу про безлактозну та безглютенову дієти. Недавно у львівському дитячому садку відкрилася група безглютенової дієти на 12 дітей. Але скільки сил та здоров'я це коштувало батькам! Сама тільки паперова тяганина забрала близько двох років, а таких дітей в Україні - тисячі.
- Мені здається, дитячі садки мало відповідають нашим очікуванням, тому що в них, на відміну від шкіл, немає жорсткої конкуренції. Особливо в державних садках. Батьки йдуть туди, де є вільні місця.
- Я запитувала в батьків, що їм важливо при виборі дитячого садка. Отже, 60 відсотків сказали, що для них абсолютно не має значення, є ліцензія чи ні, бо сумніваються, що її отримують чесним шляхом без хабарів.
Інші кажуть, що для них важливе ставлення педагога до дітей, а не ліцензія, й вони не вірять, що вихователь дасть дитині брудну тарілку або накладатиме їжу руками. Але при цьому, якби нашим батькам дали вибір: вибирай будь-який дитячий садок - приватний чи державний, а я за тебе заплачу, то 95 відсотків вибрали б приватні садки тільки тому, що сподіваються - там ставлення до дітей краще. Але це, на жаль, не завжди так. Тому що всі педагоги проходять наші стандартні педагогічні університети й коледжі.
- Проблема ще й у тому, що державний дитячий садок ніби нікому нічого не винен. Навпаки - це ж він ощасливив батьків! Приватний дитячий садок розуміє: ми працюємо за гроші клієнтів-батьків і несемо перед ними відповідальність за якість навчального процесу, за створення комфортних умов. Хоч у випадку з нелегальним дитячим садком у Запоріжжі це не спрацювало.
- Я одного разу опитувала моїх передплатників-батьків, хто, на їхню думку, відповідає за дитину, коли вона в садку. Більшість відповіли - вихователі. Але були й ті, хто відповів - батьки. Тобто вони реально розуміють, що тільки на дитсадок покладатися не доводиться. Недарма ж в Україні майже немає прецедентів, коли б притягнули до кримінальної відповідальності директора, вихователя або вчителя за те, що він заподіяв дитині шкоду фізично чи морально.
- А як це довести? Приходить дитина з садка, скаржиться, а вихователь скаже батькам: вона ж маленька, що ви її слухаєте, не було такого.
- Ви маєте рацію: практично, неможливо зібрати докази. Ну хіба що доказами можуть бути довідки від лікарів. Однак багато що залежить і від батьків. Чи завжди вони готові захистити своїх дітей?
До мене часто звертаються мами, розповідають про свої ситуації. В однієї мами дитина випала з вікна на першому поверсі садка, тому що воно було не зачинене, а діти у приміщенні залишилися самі. Всупереч усім інструкціям. Дитина жива, є лише забиті місця, але мама радилася зі мною, як вчинити. З одного боку, як після такого довіряти дитину цьому садку? І хто знає, чи не станеться схоже ще раз. З іншого боку, мама не хотіла змінювати дитсадок, бо тут вона вже з усіма домовилася, всіх знає, а в іншому садку знову звикати, знову платити вступний внесок, та й у дитини тут є друзі… І вже зрозуміло, що в батьків насправді вибір без вибору. Не завжди вони наважуються стати на захист дитини або щось змінити.
- Повернімося до питання вибору, з якого ми почали нашу розмову. Складімо покрокову інструкцію для батьків.
- Перший крок - вибрати дитсадок, до якого легко та зручно добиратися.
Другий крок- уважно придивитися до назви установи. Якщо ви не бачите слів "дошкільна освіта" - це перший дзвіночок, який потрібно почути. Він не означає, що все дуже погано, але свідчить, що, швидше за все, в цих людей немає державної ліцензії на дошкільну освіту, проте є інші дозвільні документи. Поцікавтеся, які. Бо це означає, що є особливості в організації навчального процесу та режиму дня.
Третій крок - історія садка:як довго цей заклад надає свої послуги, і наскільки якісно? Скажу зразу, що шукати в Інтернеті відгуки марно, їх часто купують і пишуть під замовлення. Відео теж знімають під замовлення. Тому не вірте нічому, що бачите в Інтернеті, вірте тільки власним очам, і навіть не завжди - чуткам. "Мені подружка сказала, що її малому о'кей у цьому садку, і я туди відведу свою дитину", - ні! Йдете своїми ніжками і все з'ясовуєте, розпитуєте.
Четвертий крок - договір. У держсадках їх просто немає. А багато дитячих садків не дають договорів на руки, - підписувати тільки в садку, і крапка. І це важливий дзвіночок. Якщо вам не вдалося отримати на руки примірник договору, дістаємо мобільний і починаємо фотографувати, а потім приходимо додому й уважно вивчаємо. Пам'ятаємо - чим дрібніший шрифт, тим більше уваги до написаного. Як свідчить досвід, ніхто не буде переписувати типовий договір спеціально для вас, тому або вас у ньому все влаштовує, або ви шукаєте інший дитячий садок.
Крім того, вам можуть запропонувати оплатити вступний внесок. Зазвичай він становить до 100 відсотків місячної плати. Тобто коли в нас приватний садок коштує 15 тисяч гривень на місяць, то в батьків можуть зажадати оплату наперед за один-два місяці. На це слід звертати увагу, оскільки якщо після завершення випробного терміну вас щось не влаштовує, грошей можуть не повернути. І всі ці фінансові моменти прописані десь між рядками всередині договору.
П'ятий крок - придивіться до педагогічного складу. Як свідчить мій багатолітній досвід, заслужений учитель України - це взагалі ні про що, і я в це вірю не завжди. Було б дуже добре, якби ви прийшли й познайомилися з вихователькою. Подивилися, з якими обличчями спілкуються з нею діти, чи шанобливо вона відгукується про них та їхніх батьків, чи комфортно вам із нею комунікувати. Не завадило б познайомитися з директором. Адже саме з цією людиною вам доведеться мати справу, коли щось станеться.
Шостий крок - вивчіть обстановку. Як обладнані навчальні кімнати, чи є меблі, що відповідають зросту й віку. Багато хто звертає увагу на гарну картинку, але важливо інше: наскільки ці меблі функціональні, наскільки вони зручні самим дітям, зрештою? Просторі кімнати можуть дозволити собі далеко не всі приватні дитячі садки й навіть не всі державні. Але завжди краще, якщо спальня окремо, а гральна кімната - окремо, є окремий актовий зал і зал для фізкультури. Велике значення мають дитячі майданчики, бо дитина має, мінімум, кілька годин на день перебувати на повітрі. І в яких умовах вона гулятиме? Які там гойдалки-пісочниці, - вони мають бути цілими та справними. Це майданчик дитячого садка чи належить мешканцям будинку?
- Мені здається, якщо прийти в дитсадок і ось так докладно все вивчати, не всі зрозуміють це правильно. Скажуть: які тривожні батьки, ще не записалися в садок, а вже винесли мозок!
- Якраз навпаки - це нормальні батьки, яким не все одно. І хай таких іронічно називають "тривожними" - ну й гаразд. Я знаю багато випадків, коли "тривожна" мама врятувала життя своїй дитині, тому що вчасно побачила загрозу для життя і вчасно звернулася до лікаря, вчасно забила на сполох. Насправді, крім батьків, дитину захистити нікому. Діти завжди повинні бути в безпеці.
Всі статті та інтерв'ю автора читайте тут.