UA / RU
Підтримати ZN.ua

Диплом із борговим «доважком»

Величезні суми, які виділяються новою американською адміністрацією на боротьбу з кризою, поки що не приносять відчутного результату...

Автор: Оксана Приходько

Величезні суми, які виділяються новою американською адміністрацією на боротьбу з кризою, поки що не приносять відчутного результату. Антикризовий план новообраного американського президента Барака Обами потягнув ні багато ні мало на 838 млрд. дол. Із них 500 млрд. призначено для викупу в банків кредитних зобов’язань, за якими не здійснюються платежі (і це після ухвалення торік аналогічної програми зі звільнення від проблемних кредитів у розмірі 700 млрд. дол.). Звичайно, іпотечна складова цих боргів, яка спровокувала, на думку багатьох аналітиків, теперішню кризу, залишається переважаючою. Та й студентські борги відіграють дуже важливу роль в американській економіці.

Як свідчить американська статистика, лише один із п’яти випускників американських вузів отримує диплом без занесення в список боржників. Середній розмір студентської заборгованості становить більш як 20 тис. дол. При цьому кількість студентів, які отримують диплом із «доважком» у 25 тис. дол. кредиту, за останні десять років потроїлася. А в середньому фінансовий тягар студентського життя за останні сім років зріс на 60 відсотків. З урахуванням відсотків (6—8 річних за програмами державного кредитування і понад 20 — за деякими комерційними кредитами) середня американська сім’я навіть у нормальних умовах не завжди встигала виплатити студентські борги до того моменту, коли вже треба фінансувати освіту власних дітей. А за деякими даними, більш як третина доходу американської сім’ї йде на виплату студентських боргів.

Прибічники руху «Списання студентських боргів — найкращий стимул для американської економіки» оцінюють загальну суму студентських боргів — лише за федеральною програмою — у 550 млрд. дол. Навряд чи їх буде списано. Однак і ігнорувати цю проблему дуже ризиковано. Деякі кроки для її вирішення вже зроблено, інші — тільки плануються. Найпринциповіший із них — гроші за державною програмою підуть тепер не на підтримку банків, які видають кредити студентам, а в американське міністерство освіти. На ці цілі передбачено 15,6 млрд. дол. Це дасть змогу збільшити як кількість реципієнтів державної допомоги на освіту, так і суми такої допомоги. Зокрема максимальний розмір одного із найпопулярніших в Америці грантів для малозабезпечених — гранта Пелла — збільшиться з 4850 дол. до 5350 дол., а потім і до 5500 дол.

Ще більш істотним є надання податкової пільги на студентські борги в розмірі 4 тис. дол. Кожний студент, який отримав таку пільгу, повинен буде відпрацювати 100 годин на громадських роботах.

Усього ж на потреби освіти Америка виділяє 100 млрд. дол. (від початку ця сума була в півтора разу більша). Величезну суму — 44,5 млрд. дол. — призначено для місцевих шкільних округів. Істотні суми спрямовують для допомоги школярам із малозабезпечених сімей, на освіту дітей-інвалідів, бездомних дітей. Передбачено також виділити 650 млн. дол. на впровадження нових освітніх технологій, 300 млн. — на підвищення зарплати вчителям, 250 млн. — на аналіз успішності учнів.