Чудеса на двох колесах

Мешканці Києва, та й багатьох інших міст, уже звикли до хлопців, які на невеличких велосипедах роблять усілякі фокуси. Їхні трохи чудернацькі, із, на перший погляд, незручно-низько встановленим сідлом та високим кермом двоколісні машини інколи виробляють такі кульбіти, що аж дух захоплює. Цей вид велоекстриму називається ВМХ-рейсинг. І сьогодні це — вже не просто забавка юних екстремалів, а вид спорту, включений до програми Олімпійських ігор. Уперше медалі на ВМХ було розіграно на торішній Пекінській олімпіаді. А першим володарем золота в дисципліні ВМХ став гонщик із Латвії Маріс Стромбергс. Він не залишив шансів американським рейдерам. І це при тому, що США вважаються батьківщиною екстремального велоспорту.

Назва ВМХ — скорочення англійських слів Bicycle Moto Extreme. За однією з версій, засновником цього виду спорту був американець Гаррі Тьорнер, що сконструював спеціально для свого сина невеличкий велосипед, аби хлопець міг ганяти дорослими мототрасами. Звідти й походять термін ВМХ та перший його стиль — рейсинг. Так чи інакше, але з середини 70-х років минулого століття, починаючи з Каліфорнії, світом покотився справжній бум ВМХ-рейсингу. Згодом з’явилися нові стилі: стріт (англ. street — вулиця), флет (flatland — рівна поверхня), верт (від англ. — вертикаль) та дерт (dirt — грязь). А в 1976 році відбулися перші змагання на ВМХ-байках.

Вставай! Ти зможеш! Фото: Сергій Волошин

Про все це я дізнався, побувавши в київській середній школі №236, де вже два роки у двох спеціалізованих сьомих класах навчаються 32 хлопчиків і дівчаток, здібних до велоспорту. Під час набору для них проводили спеціальний іспит, під час якого тренери визначали, чи є в дітей хист. У спецкласах школярі навчаються, як і всі їхні однолітки, а після уроків — захисні лати на коліна, лікті, спину, шолом на голову і — на велосипед. Щоб когось примушувати тренуватися — не може бути й мови. Найсуворіше покарання — відсторонення від тренування: так виховується дисципліна юних спортсменів. Ці спеціалізовані класи є частиною школи олімпійського резерву України, а тому, хоч і не густо, але все ж фінансуються державою. Окрім зарплати трьом тренерам, для школярів за державний кошт придбано майже 40 гоночних велосипедів, захисне спорядження, форму. А ось на змагання доводиться виїжджати за гроші батьків. Спеціальну трасу з трамплінами та віражами доводиться будувати самотужки. Допомагають здебільшого батьки, щось виділяє Святошинська райдержадміністрація, та ШЕД району надає будівельну техніку. Спільними зусиллями вдалося підготуватись до Кубка та чемпіонату України з ВМХ-рейсингу, що проходитиме на території школи №236 на вул. Заболотного,144, 11 — 12 серпня.

А перший чемпіон з ВМХ, між іншим, у 236-й школі вже є. Тренери Володимир Лагодинський та Сергій Панасенко не без гордощів відрекомендували семикласника Васю Гришка. Торік він виборов чемпіонське звання на відкритій першості Краснодарського краю і став дворазовим призером чемпіонату України.

Фото: Сергій Волошин

Велотраса, побудована у Святошинському районі зусиллями ентузіастів, не стовідсотково відповідає міжнародним стандартам, але ж починати готувати майбутніх олімпійців потрібно. І як тут не згадати славетний київський велотрек, що на теперішній вулиці Богдана Хмельницького, який, схоже, загинув остаточно, бо хтось поклав око на неоціненну землю в центрі столиці. А тренери з велоспорту сьогодні щиро радіють, що вдалося роздобути 30 самоскидів глини, аби власноруч збудувати за Окружною дорогою велотрасу. Тішить надія, що та глина стане фундаментом майбутніх олімпійських перемог українських велосипедистів.

Охочих займатися велоспортом не бракує. Сьогодні у 236-й школі проводять додатковий набір учнів у восьмі класи. Тож міцних, здорових, витривалих юнаків і дівчат, відданих спорту, може значно побільшати. Тільки б не спіткала їх доля київського велотреку.

Чудеса на двох колесах

Мешканці Києва, та й багатьох інших міст, уже звикли до хлопців, які на невеличких велосипедах роблять усілякі фокуси...