Про існування космічних об’єктів із настільки величезною щільністю, що навіть промені світла не можуть вирватися з їхнього гравітаційного поля, відомо навіть найнедбалішим школярам. Можливо, саме завдяки тому, що легко запам’ятовується назва — «чорні діри».
Знайти такі «чорні діри» в космосі донедавна було дуже непросто. Поки в сузір’ї Кентавра не виявили світіння інтенсивністю десять мільярдів Сонць, яке виходило прямо з «чорної діри».
Це повідомлення надзвичайно заінтригувало вчених. Уявити собі, що світлові промені можуть виходити з об’єкта, який поглинає все навколо себе, вони не можуть досі. Тож докладають усіх зусиль, аби пояснити це світіння.
За однією з версій, у результаті тертя, що виникає між «чорною дірою», яка обертається з неймовірною швидкістю, й навколишніми газами, останні нагріваються до величезної температури, створюючи світіння.
Астрофізик Колорадського університету Мітчел Бегельмен заявляє, що це тертя — наслідок дії магнітного поля навколо «чорної діри». Магнітне поле гальмує обертання «чорної діри» — вважає вчений.
Ще 25 років тому Роджер Блендфорд і Роман Знаєк із Каліфорнійського інституту технологій висловили припущення, що саме магнітні поля «чорних дір» надали імпульс руху потокам газу, які летять від центрів галактик зі швидкістю, близькою до швидкості світла.
«В обертанні «чорної діри» сконцентровано дуже велику кількість енергії, — говорить Блендфорд. — А ще це чудовий маховик».
Інші вчені, як, приміром, Кіп Торн — фізик каліфорнійського інституту, відомий своїм теоретичним дослідженням «чорних дір», вважають, що в цій царині можна відкрити нові екзотичні світи.