Вибори ректора Києво-Могилянської академії стали такими гучними, що тепер це справа не лише могилянців. Тут є все: і скандал із міністром, який не хотів визнавати результати; і набіг дивнуватих людей у масках, які викрали скриньку, але навіть печатки не зламали; і акції протесту. А переможець цих виборів — не просто якийсь місцевий викладач, відомий вузькому внутрішньому колу, а ексміністр освіти і науки, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
Думаю, мішенню ігрищ навколо виборів є не так Могилянка, як особисто Сергій Квіт. Саме зараз завершуються його повноваження на посаді голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, і комусь дуже важливо перекрити кисень та зробити так, аби Квіт став ніким. Хоча, звісно, могилянські землі в центрі Києва — ласий шмат для забудов, але навряд чи річ у них.
Сергій Квіт уміє рубати шаблею. На своїх посадах він насипав солі на хвіст і високопоставленим плагіаторам, і деяким університетським «донам»-ректорам, які у своїх вишах організували комерційний процес, а не навчальний. А найсвіжіший «гріх» — підпис Квіта стоїть під висновком комітету з питань етики НАЗЯВО про плагіат у роботі Сергія Шкарлета. І це дуже шкодить міністру. Одна річ, коли науковці і студенти в соцмережах пишуть, що міністр освіти і науки — плагіатор, а інша — коли це висновок незалежної інституції. Хоча він і не привів до відставки Сергія Шкарлета, однак осад залишив і дав козирі опонентам.
І тепер, коли завершується каденція Квіта в НАЗЯВО, йому просто хочуть перекрити кисень і звести свої особисті порахунки. Принаймні так вважають поінформовані джерела, з якими ми обговорювали цю ситуацію. Зрозуміло одне: ляльководи скандалу в Могилянці сидять не на Банковій, а значно нижче. Швидше за все, тут зіграли роль особисті образи — і Сергія Шкарлета, і декого з «донів»-ректорів, які стоять за його спиною. Міністр вважається ставлеником ректорського лобі.
«Визнати вибори, які відбувалися не відповідно до процедури, міністерство не може», — сказав міністр освіти у коментарі «Укрінформу». Звучить абсолютно непереконливо з двох причин.
По-перше, визнавати чи не визнавати вибори — це не компетенція МОН, це справа університетської спільноти. Тому не треба міністрові брати на себе зайве. У Могилянці результати виборів визнали і виборча комісія, і вчена та наглядова ради вишу, і навіть обидва кандидати. Непорозумінь і протестів на даний момент немає. А фальсифікації були невигідні ні Сергію Квіту, ні університетській спільноті, бо давали підстави МОН встромляти палиці в колеса.
По-друге, нелогічно якось виходить: у результатах виборів у Могилянці МОН засумнівалося, а у Харкові в Державному біотехнологічному університеті сумнівів не виникло. Там МОН уклало контракт із переможцем (депутатом зі «Слуги народу») дуже оперативно, хоча були серйозні проблеми: спостерігачі заявили про ймовірні порушення на чотирьох дільницях з дев′яти, відкрито кримінальне провадження. Пікантна деталь: новий ректор є депутатом від "Слуги народу".
Але на Квіті та Могилянці міністерство освіти зламає зуби. Навіть інтелектуал Дмитро Табачник не зміг свого часу нагнути через коліно непокірну НаУКМА та Квіта, який відкрито виступав проти політики міністерства. Хоча тоді в хід ішли витонченіші методи — суди, перевірки. А тепер, із тітушками в масках, і поготів нічого не вийде. Провокації на виборах організовані настільки по-дурному, що результат скандалу не лише не нашкодив Квіту, а, навпаки, посилив його авторитет. Якби зараз оголосили нові вибори, він би набрав там, напевно, не 52%, а й усі 80 чи 90%.
Бо тепер Квіт — не просто кандидат у ректори і переможець виборів, він — символ боротьби. Злість на МОН і особисто на міністра Шкарлета акумулювалася в суспільстві у підтримку Сергія Квіта.
На захист результатів виборів у НаУКМА підтягнулися не лише могилянці, — їх підтримали громадські діячі та організації, політики і студенти, журналісти. Студенти ж організували у п′ятницю під Кабміном акцію протесту. І тут є кілька прикрих новин для міністра та «донів»-ректорів, які надихають його на неправильні рішення.
Ми ще з Майдану знаємо, яка це потужна іскра — студентські заворушення. Отож на акцію перед Кабміном прийшли студенти не лише НаУКМА, а й КПІ та Національного авіаційного університеті (НАУ). Того самого НАУ, з якого недавно був відрахований студентський лідер, що активно виступав проти забудов на університетських землях. На цій акції студенти стояли не так за Квіта, як за відставку міністра освіти.
За нашою інформацією, на килимі в Дениса Шмигаля, де вирішувалася доля Могилянки і де були присутні також могилянці й нардепи, міністр освіти отримав прочухана за доведення ситуації до такої напруги.
Оскільки міністр і його «помічники» не змогли грамотно вирішити ситуацію з виборами в Могилянці, виникла вибухонебезпечна ситуація. До неї приєднався навіть «Рух опору капітуляції». Воно Банковій треба? Міністр освіти буквально поставив підніжку й так захеканому Зеленському, — на кордонах стоїть армія РФ, проблеми в енергетиці, Трухін із валізкою… А тут ще вибори в НаУКМА з акціями протесту. Міністр освіти в цьому всьому виглядав жалюгідно.
Кажуть, ситуацію доступно пояснив колегам і Руслан Стефанчук. Його теж, до речі, підставив Сергій Шкарлет: міністр заявив, що не підтримає результати виборів у Могилянці, і призначив наступні, тоді як Руслан Стефанчук уже встиг привітати Квіта з перемогою. Це явний зальот для Сергія Шкарлета, він переоцінив свої сили.
Історична нарада у прем′єра, яка відбулася в четвер увечері, стала переломним моментом. Після неї всі зрозуміли, що на самому верху підтримали не Шкарлета. Коли зустріч у верхах закінчилася, було враження, що відкрили якийсь депутатський вольєр: «слуги народу», присутні на ній, раптом один поперед одного почали писати у своїх телеграм-каналах та соцмережах, що вони щойно вийшли з Кабміну і підтримують вибір Могилянки. Ніби почули звук стартового пістолета: тепер можна. Доти активно захищав вибір могилянців лише Стефанчук. Він і сам, до речі, могилянець.
Кажуть, що питання виборів у НаУКМА обговорювали і ректори на своєму зібранні в Харкові. Ми не чуємо від них жодних публічних заяв та оцінок, чи законні дії МОН, ну але ми й не сподівалися на це. Ректорський корпус досі не вирізнявся героїзмом. Хоча навряд чи більшість ректорів хоче жити за вовчими законами. Мабуть, тепер скриньки для голосування в різних вишах не те що сторожуватимуть, — їх приклеюватимуть клеєм «Момент» чи прибиватимуть цвяхами.
Влада робить зараз усе, аби погасити пожежу в Могилянці. Але трішки запізно, полум′я невдоволень уже не так просто задмухати. За нашою інформацією, на студентську акцію під Кабміном приходив заступник Сергія Шкарлета пан Вітренко, та йому не дали виступити.
Студенти й академічна спільнота вимагають, аби міністр освіти пішов. За нашою інформацією, Банкову впрошувати не треба, проблема в тому, що поки що кандидатур на це крісло немає.
Підбивати підсумки виборів у Могилянці ще рано. Як і рано вітати ректорський корпус із поповненням, хоча все йде до того, що з Сергієм Квітом таки буде укладено контракт. Але ці вибори поставили перед владою три питання, які потрібно закрити.
По-перше — визнати результати виборів офіційно. По-друге — розслідувати напад на виборчу дільницю НаУКМА і публічно назвати замовників. По-третє, відправити у відставку Сергія Шкарлета (збір підписів у парламенті вже розпочато). Це рішення назріло давно, але вибори у Могилянці його прискорили.
Більше статей Оксани Онищенко читайте за посиланням.