"ЗНО у 2016 р. буде проводитися за такою методологією й так будуть складатися тести, щоб сертифікати діяли два-три роки". Такою новиною приголомшила суспільство новопризначена міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Досі спроби дозволити абітурієнтам використовувати під час вступу результати тестування минулих років викликали різкий осуд. Та й сама Лілія Гриневич ще рік тому виступала проти цієї ідеї. Тому заява здивувала. Що за нею стоїть?
Питання, враховувати чи ні сертифікати минулих років під час вступу, дискусійне.
У різних країнах його вирішують по-різному. Тут є свої плюси й мінуси, вигоди й ризики. Але рішення залежить від того, наскільки розвинена система тестування.
Досі наша система тестування не дозволяла порівнювати сертифікати минулих років. Це питання дискутувалося дуже палко (див. "Наполегливість чи впертість", DT.UA, №9, 2015 р.). Про нього неодноразово говорила й сама Л.Гриневич. "Я можу цілком підтвердити всі аргументи щодо того, що не можна порівнювати сертифікати різних років у нинішній системі ЗНО, в якій не забезпечено співмірності тестів різних років, не використовуються так звані якірні завдання і застосовується рейтингова оцінка, - говорила Лілія Гриневич рік тому в коментарі DT.UA. - Таку систему було прийнято на початку впровадження ЗНО, але час її розвивати й удосконалювати".
Чи добре це, коли система розвивається й удосконалюється? Так. Чи добре, якщо вдосконалена система дозволить використовувати результати ЗНО кілька років замість одного, не порушуючи при цьому принципу справедливості під час вступу, не нашкодивши якості освіти? Так. Чи є впевненість у тому, що наша система тестування настільки розвинена і готова, аби прямо сьогодні заявляти, що сертифікати нинішнього року вже можна враховувати наступного? З упевненістю на це запитання відповісти важко. І ось чому. За останні кілька років ми звикли до того, що важливі питання та їх вирішення активно обговорюються в суспільстві. Це ж обіцяла і новий міністр: "Усі рішення, які ми приймаємо, мають обговорюватися публічно в експертному середовищі та з участю громадськості", - заявила вона на першій же колегії МОН.
Можливо, на нараді в МОН експерти і давали Л.Гриневич якісь теоретичні викладки та поради, але ні в новинах Міносвіти, ні в заявах не звучало: хочемо цього року вирішити питання сертифікатів ЗНО, скликаємо групу експертів, іде обговорення. Аргументи "за" - такі, "проти" - такі. Не треба тестологічних тонкощів, вистачило б інформації про намір, його причини, основні ризики й вигоди. У такому разі заява міністра про те, що тепер враховуватимуться сертифікати минулих років, видавалася б більш логічною й зрозумілою.
Тестування-2016 уже розпочалося, і якщо його результати враховуватимуться наступного року, то вже має бути розроблена і впроваджена нова методика. Є вона? Власне кажучи, навколо цього питання й закручена зараз головна інтрига: або методика є, і ми спостерігаємо процес розвитку системи тестування, або методики немає, і це гарна казка, що прикриває певні домовленості та компроміси.
Міністр освіти стверджує: "У 2015-му в Україні було змінено методику визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, і вже другий рік поспіль використовується поріг "склав/не склав", як у міжнародних тестах. Ця методика показала свою дієвість і цього року буде продовжена. Це означає, що ті, хто пройде ЗНО цього року, зможуть скористатися своїми сертифікатами у вступній кампанії 2017 р.". Таку позицію керівництва МОН підтвердила під час недавнього брифінгу перший заступник міністра Інна Совсун.
А що думає з цього приводу директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій?
"Говорити про одну цілісну методику недоречно, - каже він. - Метод порівнянності тестів може складатися з кількох тверджень і окремих методів. Щоб порівнювати тести різних років, треба реалізувати три завдання. Перше - провести аналіз сукупності абітурієнтів двох сусідніх років (умови навчання, рівень підготовки). Це ми зробимо влітку, після завершення тестування. У принципі, дані не мають істотно різнитися. Але чим довший часовий відтинок, то більша буде відмінність. Тому я не бачу нічого страшного в тому, щоб сертифікати були дійсні два роки. А ось чи можна більше - тут треба подумати. Друге - потрібно використовувати методики створення рівноцінних тестів, у тому числі й із застосуванням т.зв. "якірних" (повторюваних) завдань. Наступного року ми створимо тести, які будуть рівноцінні тестам нинішнього. Правда, проблема може виникнути з тестуванням з іноземної мови, бо 2017-го ми плануємо його вдосконалити, впровадити ще одну складову - аудіювання. Тому сертифікат нинішнього року з іноземної мови не буде рівноцінний сертифікатові наступного.
Перші дві складові ми вже, фактично, реалізовуємо. Залишилося розробити третю - впровадити новий метод шкалювання результатів тестування. Старий несумісний із методикою впровадження граничного бала "склав/не склав". Два тижні тому у Мін'юсті зареєстровано наказ МОН, у якому визначені принципи такого шкалювання. Наше завдання полягатиме в тому, щоб реалізувати цю методику на практиці".
"Відповідні норми будуть закладені в умовах вступу до вищих навчальних закладів на 2017 р., які будуть затверджені й оприлюднені восени. Поки що ми продовжуємо наукову й експертну дискусію, скільки саме років залишатиметься дійсним сертифікат ЗНО, але, щонайменше, два роки - це можна сказати точно", - повідомила Лілія Гриневич.
"Можна сказати точно"? Тобто дискусія стосуватиметься тільки питання, скільки саме років буде діяти сертифікат?
Куди ж так поспішає міністерство? Чому саме зараз, на старті вступної кампанії-2016, треба давати такі категоричні обіцянки на наступний рік? Чи той це випадок, коли варто поспішати?
А саме ж зараз у парламенті виходить на фінішну пряму проект закону "Про освіту". Це не тільки проект дуже важливого закону, це репутація і політичний капітал для Лілії Гриневич. Коли його розглядали у профільному парламентському комітеті, "проти" проголосував тільки один депутат - перший заступник голови комітету Олександр Співаковський (БПП). Як відомо, він неодноразово вносив законопроекти, які б дозволяли продовжити термін дії сертифікатів ЗНО. І не тільки він, - серед депутатів були ті, хто підтримував цю ідею. Зараз процес руху проекту закону "Про освіту" в зал під куполом почав активізуватися, - вже цього тижня пропозицію його розглянути озвучив О.Співаковський на погоджувальній раді ВР. І цього ж тижня профільний комітет звернувся до спікера парламенту А.Парубія з листом, у якому викладено те саме прохання. З одного боку, це логічно: оскільки проект схвалений комітетом, він має бути внесений у зал парламенту. Але, з іншого боку, схвалений він був ще наприкінці березня, а така активність почалася тільки тепер.
Питання введення сертифікатів минулих років цікаве і певній частині ректорського корпусу, яка, м'яко кажучи, не завжди поділяла ідеї міністра Квіта й була незадоволена Умовами прийому кількох минулих років.
І що ж ми маємо в підсумку? Вступні іспити, в обхід ЗНО для окремих груп громадян, уже внесені до закону про вищу освіту. (див. "Полум'яний привіт абітурієнтам від парламенту!", DT.UA, №3, 2016 р.). До речі, за підтримки профільного парламентського комітету, очолюваного тоді Лілією Гриневич. Сертифікати минулих років будуть враховуватися. Прямо дежавю якесь…
Добре, якщо ідея з сертифікатами - це виправдане і своєчасне рішення. А якщо ні? Поспішай повільно, як казав один римський імператор.