Учора мов грім серед ясного неба з′явилася новина від МОН та голови профільного парламентського освітянського комітету Сергія Бабака про те, що ЗНО цієї вступної кампанії можуть відмінити. Причому не лише для майбутніх першокурсників, а й для тих, хто вступає до магістратури. Це, мовляв, спільна позиція МОН і депутатів. Публічно названо дві причини: зменшити психологічний тиск та стрес на абітурієнтів і запобігти витоку нашого інтелектуального потенціалу (читай — студентів) за кордон.
Дійсно, ситуація перед вступною кампанією-2022 склалася неординарна, такого у нас ніколи не було. У зв′язку з війною чимало молоді виїхало за кордон, і невідомо, чи захочуть улітку наші абітурієнти віддати перевагу українським університетам. Крім того, деякі закордонні виші пропонують українцям дуже полегшені умови для вступу — шкільний атестат і знання мови. І навіть якщо мови не знаєш, іноді є можливість вивчати її прямо на місці під час навчання. Знаю це з особистого листування з деякими європейськими університетами, що надсилали подібну інформацію до нашої редакції.
Також варто врахувати, що деякі популярні серед українських абітурієнтів міста з потужними університетами (Харків, Суми) просто випалені окупантами і не зможуть прийняти абітурієнтів. У складному становищі опиняться і регіональні виші, яким і за кращих часів доводилося боротися за абітурієнтів.
Інтелектуальний потенціал країни зберігати треба, та чи дійсно те, що нам запропонували, — найкращий вихід?
Невідомо, чи наберуться у парламенті голоси за відміну ЗНО. Та перед тим, як ухвалювати остаточні рішення, потрібно було б як мінімум зробити кілька важливих кроків.
Перший — провести інвентаризацію усього господарства ЗНО: на які приміщення можна розраховувати (як відомо, в Україні пошкоджено близько 200 шкіл, а у інших розміщають біженців); який стан доріг (сейф-пакети з завданнями мають доставлятися під охороною у різні куточки країни).
Другий — провести публічну дискусію щодо наслідків і можливостей відміни ЗНО, бо такий крок не просто зміна процедур, це серйозна загроза чесному і прозорому вступу, це відмова (хай і тимчасова) від інструменту боротьби з корупцією.
У вчорашніх заявах посадовців було сказано, що це одноразове рішення, лише на 2022 рік. Але згадаймо початок пандемії, коли всі думали, що ДПА для школярів відміняють лише на один рік, а насправді до цього кроку змушені були повертатися знову.
І якщо ми все ж наважимося відмовитися від ЗНО, то що запропонуємо замість цього, які процедури? Це третій важливий момент, який потрібно чітко і публічно озвучити, аби розуміти можливі наслідки.
Вступ за шкільним атестатом ми вже проходили. Неможливо порівняти вагу шкільних оцінок у столичному фізмат-ліцеї та маленькій сільській школі. Також неможливо сказати, наскільки вони об′єктивні. Під час ЗНО ми бачили чимало прикладів, коли школярі, що мали не дуже високі оцінки у школі, складали тестування на високі бали, і навпаки, слухняні улюбленці вчителів з медалями не могли пристойно скласти тестування. І тут неважливо, які оцінки брати до уваги — тільки за 10–11 клас чи за весь період навчання у школі. Якщо ми запропонуємо вступ за шкільними оцінками, то поставимо абітурієнтів у нерівні умови.
Врахуймо також, що через воєнні дії деякі школи знищено фізично. Чи збереглися в них документи?
Ще один важливий момент — якщо ми дозволимо вступ за атестатом без іспитів, то що робитимуть виші, особливо найпопулярніші, коли туди приїде море абітурієнтів з однаковим середнім балом атестата? Як з-поміж них вирізнити сильнішого?
Відміною ЗНО ми можемо відкрити скриньку Пандори.
З іншого боку, зрозуміло, що зараз абітурієнти знаходяться в нерівних умовах. Хтось сидить у безпечному місці і має змогу хоч якось готуватися до тестування, а хтось — у підвалах під обстрілами думає про те, як вижити та евакуюватися.
Враховуючи все це, експертна спільнота обговорює різні варіанти виходу з ситуації.
Найважливіше — негайно залучити до пошуку рішень фахівців Українського центру оцінювання якості освіти, чиїм обов′язком є організація ЗНО в нашій країні, і місцеві департаменти освіти, які керують школами. Вони мають підрахувати наявні ресурси і потужності та окреслити проблеми. А також запропонувати варіанти розв′язання.
Потрібно поміркувати над новим, воєнним, механізмом вступної кампанії. Поки що в експертному середовищі озвучують кілька варіантів: а) залишаємо ЗНО, але відкладаємо вступну кампанію та початок навчального року; б) беремо на перший курс вишів усіх охочих без ЗНО (лише за шкільними оцінками), а на першій сесії відсіюємо неспроможних. Але тоді треба з′ясувати, що це буде за сесія? Якщо у формі ЗНО — це одне, а якщо внутрішніх університетських іспитів — зовсім інше (сумніваюся, що це завжди буде чесний, справедливий, прозорий іспит). А от що робити з магістратурою за такого варіанта вступу — незрозуміло.
Дуже добре, що керманичі освітньої галузі і всі ми вже зараз думаємо про майбутнє мирне життя. Однак будь-які рішення мають бути виваженими та фаховими, а не емоційними. Інакше їхні наслідки ми розгрібатимемо потім довго. А нам і так буде що розгрібати.
Більше статей Оксани Онищенко читайте за посиланням.