UA / RU
Підтримати ZN.ua

Брудна мітка

І хоча на виборах до Національнго агентства із забезпечення якості вищої освітине було нічого, що змусило б засумніватися у правдивості результатів, прихильники реформ називають їх ляпасом і навіть контрреволюцією. Чому? Тому що до складу НАЗЯВО з переконливими результатами потрапили відразу троє чиновників з минулого.

Автор: Оксана Онищенко

ПРО СКАНДАЛЬНІ ВИБОРИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Новий закон про вищу освіту має шанс запрацювати на повну потужність. Адже вперше в нашій країні буде створено вищий незалежний колегіальний орган, відповідальний за оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО).

Нова незалежна структура повинна перекрити корупційні схеми, пов'язані із захистом дисертацій, ліцензуванням і акредитацією, присвоєнням вишу статусу "національного" або "дослідного" з усіма відповідними преференціями.

Фактично агентство буде окремим міністерством з найширшими повноваженнями щодо життєзабезпечення вишів. За законом до його складу мають увійти 25 експертів: 13 представників вищих навчальних закладів (9 - від ВНЗ державної форми власності, 1 - від комунальної, 3 - приватної), 2 представники від студентів, 3 - від об'єднань організацій роботодавців, 2 - від НАН і по одному від галузевих академій.

"Такий вид партнерства між владою та академічною спільнотою дозволить країні здійснити найсміливіші і найважливіші перетворення..." - сказав про Нацагентство "батько" законопроекту про вищу освіту ректор НТУ "КПІ" Михайло Згуровський.

Так, створення НАЗЯВО дуже чекали. І ті, хто хотів реформ, і ті, хто їх боявся. Для того, щоб організувати вибори, були спеціально скликані чотири з'їзди: вишів державної, приватної, комунальної форм власності та студентських організацій.

Та особливо пильну увагу привернув з'їзд державних вищих навчальних закладів. З кількох причин. По-перше, квота державних вишів у НАЗЯВО найбільша, і їхні співробітники становлять більшість в академічному середовищі. По-друге, ці виші існують на наші з вами податки. Ми втомилися слухати про корупцію, низьку якість освіти, плагіат, про недосяжні міжнародні рейтинги. Хочеться розуміти, чи готова вишівська спільнота щось змінити?

І ось, нарешті, вибори відбулися. Шляхом рейтингового таємного голосування з майже дев'яноста кандидатів представники державних вишів обрали дев'ятьох. Проголосували 617 делегатів. Кожен з них міг позначити у своєму бюлетені до 9 кандидатів.

За результатами виборів до складу Національного агентства пройшли: Юрій Дудник (КНУБА) - 416 голосів, Віктор Бондаренко (НПУ ім. М.Драгоманова) - 357, Петро Лакида (НУБіП) - 247, Сергій Вижва (КНУ ім. Т.Шевченка ) - 236, Ігор Чугунов (КНТЕУ) - 229, Володимир Медведєв (Національний університет оборони ім. І.Черняховского) - 214, Олександр Волосовець

(Міністерство охорони здоров'я) - 182, Іван Назаров (Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого) - 179, Сергій Храпатий (Секретаріат КМУ) - 162 голоси.

І хоча на виборах не було нічого, що змусило б засумніватися у правдивості результатів, прихильники реформ називають їх ляпасом і навіть контрреволюцією. Чому? Тому що до складу НАЗЯВО з переконливими результатами потрапили відразу троє чиновників з минулого.

Це колишній очільник ДАК Віктор Бондаренко. За часів Д.Табачника саме він займався "корупціогенними" питаннями, які будуть тепер у компетенції незалежного агентства. З МОН чиновник пішов тільки в результаті люстрації. Тепер він завідує кафедрою культурології у НПУ ім. Драгоманова.

Разом з колишнім очільником ДАК до Нацагентства обрано Юрія Дудника, люстрованого екс-заступника голови Державної інспекції навчальних закладів. Цю грізну структуру у вишівському середовищі вважали абсолютною зброєю Д.Табачника. Зараз чиновник працює у двох вишах - КНУБА (його ректор - колишній заступник Табачника П.Куликов - скандально відомий тим, що назвав студентів, які протестували проти шефа, "бидлом") і за сумісництвом у НПУ ім. Драгоманова (на тій самій кафедрі, де значився заступник Табачника Є.Суліма. Останнього було звільнено під тиском студентів).

Перед початком голосування президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андрій Мелешевич запропонував зняти з виборів кандидатури двох люстрованих чиновників. Його не підтримали.

Третій член Нацагентства, який працював з Табачником, - Сергій Храпатий. У 2011-
2014 рр. він очолював відділ гуманітарної освіти департаменту вищої освіти МОН. Широка громадськість знає про нього мало. Хіба що чула про виступ чиновника на конференції у КПІ, в якому йшлося про "скотів-істориків" і про те, як правильно розуміти і викладати українську історію.

Зараз С.Храпатий уже не працює в Міносвіти. Він співробітник секретаріату Кабміну - головний спеціаліст відділу з питань освіти і науки, молоді та спорту Департаменту гуманітарної політики (відповідальний за питання вищої освіти). За сумісництвом - доцент кафедри в КНУ ім. Шевченка. Зовсім нещодавно, 2015 року, С.Храпатий став доктором фізико-математичних наук.

Що обурило? Здавалося б, троє з дев'яти обраних - це небагато. А річ у тім, що у двох з них найвищий рейтинг. А отже, є шанс очолити Національне агентство. Крім того, популярність цих кандидатів свідчить про те, що найбільший сегмент академічного середовища не хоче змін.

Голосування сприйняли як ляпас і тому, що найскандальнішу кандидатуру в члени Нацагентства - Віктора Бондаренка - вніс до списку претендентів НТУ "КПІ". Виш, яким уже багато років керує реформатор Михайло Згуровський. Ухвалили резолюцію про підтримку екс-чиновника і кілька інших навчальних закладів, але вніс саме КПІ.

Формально Михайло Захарович ні при чому. Так, він голова вченої ради КПІ. Так, вчена рада підтримала Бондаренка. Але під протоколом стоїть підпис заступника голови вченої ради - першого проректора вишу, а не Згуровського. Однак навряд чи людина, яка керує університетом стільки років, не підозрювала про рішення рідного вишу.

Навіщо Михайлові Згуровському, який досі мав імідж реформатора, такі репутаційні ризики? Над цим багато-хто сушить голову. Можливо, це було прохання дуже впливових людей, яким неможливо відмовити (адже В.Бондаренко має дуже близькі зв'язки не тільки в середовищі нинішньої опозиції)? А можливо, це "зуб" на МОН?

Щодо останнього припущення згадуються дві події.

Перша - скасування багаторічної монополії ПрАТ "НДІ "ПІТ" на виготовлення дипломів про вищу освіту. Адже один з акціонерів цієї фірми - М.Згуровський.

Друга - ухвалення нового переліку спеціальностей. Старий дістався нам у спадок від Радянського Союзу. Новий - близький до міжнародної класифікації і тому коротший. Він може привести до оптимізації структури вишів, а отже - до зменшення їх фінансування.

"Ми не можемо втрачати підготовку кадрів у жодній галузі. Тому ми пропонуємо привести до нових стандартів широкі галузі... Але самі галузі, принаймні в інженерії, залишити відповідно до існуючих галузей у промисловості України", - коментував "Сегодня" ректор КПІ Михайло Згуровський під час обговорення нового переліку.

Отже, результати виборів здивували. Але ще більше здивувало інше - чому вони стали можливими?

Найпопулярніша, активно обговорювана версія - змова ректорів. Звісно, доказів цього немає. Воно й зрозуміло - якщо подібні речі мають місце, то вони не афішуються. Що говорить на користь цієї версії?

Кандидатів у члени Нацагентства висували вчені ради вишів. Вони ж вирішували, які з кандидатур, висунутих іншими навчальними закладами, готові підтримати. Вченими радами неофіційно (а частіше офіційно) керують ректори. Досить подивитися витяги з протоколів засідань, опубліковані оргкомітетом з'їзду, щоб відчути дивовижну одностайність: найчастіше рішення про те, кого саме з кандидатів підтримувати на виборах, ухвалювалися одноголосно.

З протоколів засідань вчених рад видно, що кандидатуру В.Бондаренка офіційно підтримали, крім КПІ, тільки три навчальні заклади, Ю.Дудника - три, С.Храпатого - два. Аж раптом при голосуванні ці кандидати отримали багато голосів.

Для порівняння: на підтримку Петра Лакиди висловилися офіційно 25 навчальних закладів, за Володимира Медведєва - 14. Але у цих кандидатів за результатами голосування набагато менше голосів, ніж у люстрованих чиновників. У кандидата в члени НАЗЯВО Андрія Шевцова було 11 протоколів підтримки, та він чомусь "пролетів".

Як розповідають одразу кілька поінформованих джерел, напередодні виборів пан Бондаренко їздив по університетах і переконував керівників голосувати за нього. Думаю, при бажанні екс-чиновник міг знайти вагомі аргументи. По-перше, зважаючи на свою колишню посаду він знає всіх як облуплених: де, що і як присуджувалося, видавалося, дозволялося. Можливо, і не завжди законно... А по-друге, для багатьох ректорів буде простіше скористатися старими схемами, домовитися з майбутніми "незалежними експертами", ніж жити по-новому (це клопітно і не факт, що вигідно). І потім, хто знає, раптом старі кадри справді все повирішували, прийдуть в агентство і пригадають незговірливим відмову. А у НАЗЯВО ж такі великі повноваження, про які екс-підлеглі Табачника навіть мріяти не могли. До речі, у своїй передвиборній програмі В.Бондаренко послав чіткий сигнал старій гвардії: "обов'язково взяти до уваги, що до складу... експертних рад (при НАЗЯВО. - О.О.) повинні входити професіонали зі значним досвідом і стажем роботи". Професіонали зі стажем - це добре. Але чи не скидається ця фраза на обіцянку: тих, хто працював з нами раніше, не кинемо?

На користь того, що змова могла мати місце під час виборів в НАЗЯВО, говорять результати з'їзду приватних вишів. На допомогу виборцям оргкомітет склав рейтингову таблицю, де детально, в балах, виклав інформацію про всіх учасників виборчих перегонів. Але перемогли не ті, хто мав кращий результат. І не ті, хто представляє кращі, рейтингові навчальні заклади.

Ще одна версія події (від опонентів МОН): ректори повстали, бо міністерство перед виборами їх проігнорувало, натомість інша сторона з ними активно працювала. Але ж агентство - це незалежна структура, і, напевно, в тому, що МОН "не вкоськувало" керівників вишів, є резон. Вони самі на своєму з'їзді мали зробити вибір. А якщо йдеться про перемовини "ви нам - ми вам", то чим це відрізняється від дій старої влади?

"Чому МОН не прийшло на з'їзд? Чому не звернулося з привітанням до його учасників?" - лунають за спиною міністерства звинувачення. Очевидно, звичка бачити відповідальних осіб у президії біля карафки з водою ще дуже сильна. Всевидяче око, тверда керівна рука - як без цього? У Міносвіти DT.UA пояснили: не хотіли втручатись у незалежний процес виборів.

Хоча, звісно, міністерство могло би просто передати формальне звернення до делегатів з'їзду, щоб його зачитали з трибуни. Воно нічого не змінило б, але політесу було б дотримано. Однак ризикну припустити, що навіть якби Міносвіти з'явилося на з'їзд у повному складі і звернулося до його учасників у віршах, це ніяк не вплинуло б на результати виборів. Конфлікт назрівав давно. Імплементація нового закону про вищу освіту йшла нелегко і з суб'єктивних, і з об'єктивних причин. МОН періодично критикувало керівництво університетів, не йшло на підкилимні домовленості. Складається враження, що на виборах у НАЗЯВО ректори наочно показали міністерству, де вони бачили всілякі реформи.

Чи могли виші запропонувати в Нацагентство менш одіозних фігур, ніж В.Бондаренко? Звісно, могли. Своїх, перевірених, надійних. Забезпечити їм підтримку, а потім легко, красиво й безболісно взяти НАЗЯВО. Але вчинили по-іншому. Можливо, старі кадри - це своєрідна чорна мітка міністерству?

У заяві МОН з приводу виборів у НАЗЯВО сказано: "Люстрація вберегла Віктора Дмитровича від численних претензій у корупції". Ось у чому проблема. Від претензій у корупції ніщо не повинно вберегти. Звісно, довести корупційні схеми нелегко. І МОН намагається знайти такі докази щодо скомпрометованих чиновників. Але якщо це не вдається, якщо всім усе легко минається, це фактично означає: ви слабаки, ми - сила.

"У МОН було 99% шансів на успіх. Але воно цим не скористалося", - прокоментував події один з учасників з'їзду. Сильний не той, хто дає вибір. Сильний той, хто жорстко нагинає. Це інша ментальність. Інша система координат. І МОН, яке перебуває поза нею, має це враховувати. А також думати над тим, як побудувати нову систему координат, започаткувати діалог.

Є питання і до законодавства про вибори членів Нацагентства. Члени робочої групи, які працювали над законом про вищу освіту, розповідали DT.UA, що, виписуючи пункти про Нацагентство, думали більше про свободу, послаблення необмеженої влади МОН, приклади якої демонструвала команда Табачника. І, на жаль, менше - про систему противаг і обмежень.

Недавні вибори показали - процедура має бути виписана чіткіше. Можливо, з додатковими вимогами до тих, хто може бути обраний до складу Нацагентства. НАЗЯВО не повинно стати реінкарнацією ВАК, заявляють у Міністерстві освіти. Інакше академічна спільнота сприйме реформи як просту зміну вивіски.

Дуже промовиста деталь - під час виборів членів Нацагентства, яке покликане стати вищим арбітром у питаннях якості освіти, було допущено порушення закону. Так, від приватних навчальних закладів до НАЗЯВО потрапив кандидат, який обіймає керівну посаду в НАН, що заборонено законом. Незважаючи на прохання оргкомітету, документів, які б підтверджували, що претендент не порушує закону і не обіймає керівної посади, на останньому засіданні оргкомітету надано не було, заявив його керівник Тарас Фініков. Тому, вважає він, включення в бюлетені імені цього кандидата можна вважати необґрунтованим.

Як зазначає у своїй заяві Міносвіти, Національна академія наук України, Національна академія медичних наук, Національна академія правових наук, Національна академія аграрних наук і Національна академія мистецтв вчасно не провели виборів членів Національного агентства або призначили їх за рішенням президії.

Є питання і до роботодавців. Федерація роботодавців, очолювана Д.Фірташем, монопольно призначила своїх представників у Нацагентство. Без будь-якого обговорення, рішенням президії. І це, на думку МОН, є грубим порушенням норм Закону "Про вищу освіту". До речі, саме за квотою роботодавців до НАЗЯВО пройшла міністр освіти і науки опозиційного уряду Олена Колесникова.

Що ж далі? МОН у своїй заяві констатує: "Міністерство освіти і науки України не може погодитися з результатами проведених виборів та пропонуватиме Кабінетові Міністрів України і Верховній Раді України внести зміни до Закону України "Про вищу освіту". Ці зміни стосуватимуться трьох тез: визначення формальних вимог до членів Національного агентства, опис процедури виборів та розширення переліку асоціацій роботодавців України, що мають право делегувати своїх представників.

Принагідно приносимо вибачення тим колективам, які сумлінно підійшли до виборів членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, та їхнім обраним представникам. Ваш професіоналізм і громадська активність зрештою приведуть до перемоги принципів університетської автономії, досягнення балансу між свободою та відповідальністю, успішного розвитку української академічної сфери".

Це рішучий крок. І треба розуміти, що нові вибори, якщо вони будуть, пройдуть іще жорсткіше.