Цей матеріал писався у стінах новенького студентського Інтернет-центру «USIC» на 50 робочих місць, тиждень тому відкритого в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Доступ до світової інформаційної мережі, електронних бібліотек, баз даних належить до стратегічних інтересів академії. Специфіка навчального процесу в НаУКМА така, що особливий акцент робиться на самостійній роботі студентів. Процес навчання максимально індивідуалізується та лібералізується, його адміністрування зводиться до мінімуму, тож саме комп’ютер стає для могилянського спудея першим і вкрай необхідним помічником. Перший Інтернет-центр у Могилянці було відкрито ще десять років тому, на світанку могилянського відродження. Звісно, його можливостей нині вже недостатньо.
Реалізувати проект розширення студентського Інтернет-центру Могилянці допомогли представництво Samsung Electronics Ukraine Co. Ltd, ДП «Тетра-Пак-Україна», корпорація «Квазар-Мікро», представництво Philips Electronics Representative Offices B.V., компанія «САН Інтербрю Україна», а також давні друзі із США — Ярослав Дужий, Мирослава Іванців, Ігор Коцура і Наталя Коваль при організаційному сприянні Міжнародного фонду відродження Києво-Могилянської академії.
Для генерального партнера проекту — компанії Samsung Electronics — ця благодійна акція не перша. Впродовж останніх років вона подарувала іншим українським університетам чотири комп’ютерних класи. «Одним зі своїх пріоритетів наша компанія вважає підтримку розвитку освіти, адже ми створюємо високотехнологічні та наукоємні продукти, — зазначив на прес-конференції голова представництва Samsung Electronics в Україні Джей Чан Йон. — Ми прагнемо робити свій внесок у розвиток суспільства шляхом не лише ділової, а й соціальної активності».
Такими постулатами керувалися й інші всесвітньовідомі транснаціональні корпорації-спонсори. Соціальні інвестиції великого бізнесу стають запорукою самодостатнього та повноцінного розвитку вищої освіти і великим кроком назустріч інновації.
Слово «інновація» — одне з найпопулярніших у лексиконі такої глобалізованої, комп’ютеризованої, інтернетизованої епохи, в яку ми живемо. Про державну інноваційну політику, про інноваційність як один із ключових принципів стратегії розвитку національної економіки, про потребу розробки національної концепції інноваційного розвитку говорять повсюди; скажімо, на парламентських слуханнях із проблеми законодавчого забезпечення економічної політики в умовах конституційної реформи слово «інновація» лунало часто і гучно, але так і хочеться голосно-преголосно сказати — стоп! Почнімо з інновації на рівні університету — і тільки тоді цей денотативний перелік матиме сенс. Первинною робочою клітиною інноваціоналізації є така тривіальна річ, як відкриття комп’ютерного класу в університеті.
Надзвичайно важливим та інноваційним є те, що менеджмент новоствореного центру здійснюватимуть самі студенти під патронатом кафедри мережних технологій Києво-Могилянської академії (власне, так обслуговувався і діючий Інтернет-центр). Це дає студентам змогу набути дуже корисного досвіду з адміністрування у сфері сучасних інформаційних технологій.
Європа, до якої прагне інтегруватися Україна, давно запустила програму eEurope (Електронна Європа) в рамках Ліссабонської стратегії, що покликана підвищувати рівень конкурентоспроможності економіки Європейського Союзу. Таким чином, Європа рухається в добре окреслених та концептуально закріплених координатах інноваційності. І, щоб Україні встигнути за Електронною Європою, треба починати з Електронного Університету. А там і Електронна Україна вималюється.