Хтось уже активно вибудовує плани на літній відпочинок, а комусь про море та сонце й помріяти ніколи. Оскільки попереду куди жаркіший, аніж пляжний, сезон під назвою «вступна кампанія».
Цього року останній дзвоник продзвенить майже для півмільйона українських юнаків і дівчат. У кожного другого з них є реальний шанс поповнити ряди вітчизняних студентів бюджетної форми навчання. Правда, йдеться не лише про вузи ІІІ—ІV рівня акредитації, готових нинішнього літа прийняти 132 тис. «держзамовників». А й про їхніх молодших «побратимів» — технікуми й коледжи: серед їхніх першокурсників-2004 буде 88 тис. бюджетників.
До речі, МОН України планує вивести технікуми й коледжі з вищого ешелону вітчизняної освіти й виділити в окрему підсистему — базова фахова освіта. Один із головних аргументів такого рішення: досить дивувати весь цивілізований світ, котрий не може зрозуміти, як людина, котра закінчила дев’ять класів, а потім провчилася лише чотири роки, може отримати диплом про вищу освіту? Згадані навчальні заклади збережуть свою самостійність. Коли ж коледжі захочуть продовжувати готувати бакалаврів, вони повинні будуть увійти до складу університетів. Таким чином, вважають керівники МОН України, за підготовку бакалаврів відповідатиме вуз. Отже, зникне існуючий нині розрив між бакалаврами університетського й колезького зразка.
На недавньому засіданні Державної акредитаційної комісії накладено мораторій на відкриття нових відособлених підрозділів вітчизняних вузів. Із чим це пов’язано, зрозуміло: рівень підготовки в деяких із таких структур не витримує ніякої критики. На сьогодні закрито 57 вузівських «відбрунькувань», іншим не уникнути тотальної перевірки. І поки вона триватиме, пообіцяв міністр освіти та науки України В.Кремень, жодна нова філія не з’явиться на світ.
— Україна активно працює над приєднанням до Болонського процесу, — заявив міністр. — Досі лунають сумніви: а чи варто нам це робити? Сьогодні членами Болонського процесу є сорок країн Європи. Через кілька років усі вони взаємно визнаватимуть документи про вищу освіту, випускники університетів матимуть можливість працевлаштовуватися в будь-якій із держав-учасниць, студенти — навчатися то в одному, то в іншому вузі... Невже все це — не найвагоміші аргументи на користь ухвалення позитивного рішення?! Упевнений, альтернативи немає. Ми рухатимемося в «болонському» напрямку, безумовно, не перекреслюючи кращих досягнень нашої освіти, примножуючи їх і зберігаючи національну самоідентифікацію української школи.