12 вересня 2002 р. у столичному Європейському університеті відбулася нарада керівників вищих навчальних закладів приватної форми власності «Актуальні проблеми розвитку приватного сектору вищої освіти». Парадокс, але хедлайнером форуму освітян стали аж ніяк не обговорення питань законодавчого забезпечення недержавних вузів, менеджменту вітчизняної вищої освіти, науково-дослідної роботи й інноваційної діяльності приватних університетів, інститутів та академій або формування ефективних економічних відносин в освітній сфері.
Найбільше пожвавлення викликала озвучена ректором харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» пані Астаховою звернення ректорів вищих навчальних закладів приватної форми власності, адресована політичним партіям і рухам, громадським організаціям України. А точніше — її один вельми пікантний абзац, у якому йдеться (цитуємо дослівно): «Особливо нас непокоять спроби втягнути в політичні розборки молодь, яка не має достатнього політичного і просто життєвого досвіду. Ми вже маємо в країні досвід, коли екстремістські аполітичні сили втягували молодь в сутички з правоохоронними органами, а потім знімали (очевидно, з себе. — П.С.) будь-яку відповідальність за її дії. Тому закликаємо нашу молодь утримуватись від участі в масових політичних акціях, які можуть збурити політичне життя в суспільстві, зосередити свою увагу на навчанні, праці, сімейному житті». Ось так — не більше й не менше!
Що спричинило появу такого звернення? З цим запитанням кореспондент «ДТ» звернулася до першого проректора Європейського університету Зої ТИМОШЕНКО.
«Ми, керівники вузів, маємо безпосередній стосунок до молоді, — небезпідставно вважає Зоя Іванівна. — Тому чудово знаємо, що молодь — пластичний матеріал, із якого можна ліпити все що завгодно. Безумовно, ми хочемо, аби молоді люди були свідомими, постійно підкреслюємо: молодь має право вибору. Але ми не хочемо, щоб юнаки й дівчата брали участь у політичних заходах, не розуміючи їхньої суті, не розібравшись, що це за акції, чого прагнуть їх організатори. Ми не хочемо, аби молодь ішла туди несвідомо. Крім того, нас турбує життя та здоров’я наших студентів, адже, як відомо, раніше на таких акціях траплялися різноманітні інциденти. Але ніхто з нас жодному студентові не казав — брати чи не брати участь у таких заходах. Хоча, знаємо, і нашим студентам, зокрема, пропонували за певну винагороду взяти участь в акції 16 вересня».
А тепер, шановні читачі, давайте спільно замислимося: чи можуть взагалі в нормальній цивілізованій правовій державі з’являтися такі «звернення» (до слова, за твердженням тієї ж таки З.Тимошенко, підтримані всіма 150 учасниками наради)? І як розуміти формулювання «закликаємо молодь утримуватись від участі в масових політичних акціях, які можуть збурити політичне життя в суспільстві»? Адже мета будь-якої політичної акції — так чи інакше вплинути на перебіг подій у країні. І якщо акція нікого й нічого не «збурює», то вона й ламаного шеляга не варта. Отже, керівники недержавних вузів хочуть бачити своїх вихованців людьми, лояльними до влади? Втім, це вже, напевно, і не важливо. Головне — вчасно продемонструвати владі свою лояльність. Можливо, вірнопідданські почуття не залишаться непоміченими...
P.S. Як стало відомо з достовірних джерел, ректор найбільшого національного вузу напередодні акції протесту звернувся до свого викладацького складу в усній формі. Його ЦВ була гранично чіткою: того, хто 16 вересня візьме відгул або з іншої причини не вийде на роботу, відразу ж звільнять. «ДТ» також має інформацію, що в багатьох регіональних вузах у «день Х» був дуже жорсткий контроль за явкою студентів, у багатьох навчальних закладах відбулися переклички.