На думку експертів «Дзеркала тижня. Україна», компанії почали підвищувати ціни «швидше за все, з переляку: через спекотне літо надої скоротилися на 30%». Однак тоді АМКУ на такі дії не відреагував.
У результаті у жовтні 2010 року закупівельна ціна заступила навіть за європейську межу - 4,20-4,30 гривні за літр. Без ПДВ - це 34 євроценти, тоді як у Європі ціна не перевищувала 30 центів. Якщо ж перевести надоєний літраж-тоннаж у базові показники (у Європі жир - 4,2%, білок - 3,4%; в Україні відповідно - 3,4 і 3%), то українська ціна виявиться ще вищою.
У Європі також оперують «літньою» і «зимовою» цінами, але різниця між ними становить 10-15%. Там фермер планує запуск корів так, щоб розтелення відбувалося планомірно упродовж року, а не масово, взимку, як у нас. Таким чином, і молокопереробні підприємства на Заході працюють без пікових навантажень, тоді як в Україні 65% молока виробляють у весняно-літній період, а 35% - в осінньо-зимовий.
Антимонопольний комітет 5 листопада зобов’язав 11 молокопереробних підприємств поетапно знизити оптово-відпускні ціни на молоко, сметану, вершкове масло і твердий сир. Переробники з приходом зими почали знижувати закупівельні ціни на молоко, бо до цього змушували нереалізовані запаси.
Таким чином, фіаско зазнала не лише четверо вищевказаних компаній, а й уся галузь. А оскільки вона на 95% легальна, то можна сказати, що з усіх молокопереробних підприємств лише кілька зустріли 2011 рік успішно. Загальний же рівень прибутковості не перевищив 5%.
Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у статті Володимира Чопенка «Молочні ріки з відкотними берегами».