Зростання української економіки третій поспіль рік підтвердило злам негативного стагнаційно-кризового тренду, що діяв на вітчизняних теренах з 2012 р. 3,3% приросту ВВП у 2018-му стали рекордними темпами для останніх семи років. Хоча, звісно, величина цього "рекорду" є вельми принизливою для країни, яка знала періоди річного зростання ВВП на сім, вісім і більше відсотків (наприклад, у 2001–2007 рр. середній темп приросту ВВП становив 7,7% на рік), натомість за кризові 2014–2015 рр. "провалилася" на 16% і наразі має ВВП на 3,4% менший, ніж 2010-го. Індекс споживчих цін уперше після 2013 р. вийшов на однозначний показник (9,8% грудень до грудня), порадувала стабільністю й гривня, середній курс якої за згаданого темпу інфляції знецінився щодо долара США за рік на менш як 2%.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Ярослав Жаліло, доктор економічних наук, Національний інститут стратегічних досліджень. Проте, за його словами, абстрактна статистика приховує якісні характеристики економічних процесів, що, відповідно, не дає відповіді на принципово важливі запитання.
"По-перше, наскільки стійкими є зазначені економічні тенденції та чи вдасться у поточному та наступних роках принаймні втримати досягнуту динаміку зростання, не кажучи вже про його прискорення, необхідне, аби бодай почати надолужувати критично глибоке відставання навіть від найближчих сусідів? По-друге, чим саме економічне "покращення" відчутне пересічному громадянинові, і чому на тлі вищезгаданого рекорду серед опитаних у грудні 2018 р. , - зазначає експерт. - Фондом "Демократичні ініціативи" 67% вважали, що ситуація в країні змінилася на гірше, а 68% вважали, що економічне становище України погіршилося? Фактично йдеться про те, що економічне зростання виявилося "втраченим" для значної частини суспільства".
Детальніше про проблеми економіки при її зростанні читайте у статті Ярослава Жаліла "Втрачене зростання" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".