Українська влада та представники бізнесу блокують експорт зернових з України. Як випливає із внутрішнього листування Держмитниці та її регіональних підрозділів, експортувати зернові з країни хоча і не заборонено, але практично неможливо. У вільному вивезенні пшениці з країни зараз не зацікавлені і самі учасники ринку. Вони пропонують уряду ввести тимчасову заборону на її експорт, що дозволить їм скористатися правом розірвати діючі невигідні договори, пояснивши це форс-мажорними обставинами, пише «Комерсант-Україна». 80% зернових блокуються в українських портах Про блокування експорту зернових з українських портів стало відомо із заяв учасників ринку наприкінці липня. Влада відреагувала на це миттєво. 2 серпня віце-прем'єр Сергій Тігіпко звинуватив у затримках поставок Державну митну службу, пообіцявши вимагати покарання чиновників, «дії яких призводять до збитків бізнесу і держави». Втім, ситуація відтоді мало змінилася. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вчора повідомив, що в портах досі залишаються заблокованими 80% зернових і тільки 20% «незрозуміло яким чином вивезені», а Держмитниця, як і раніше звинувачує всі без виключення компанії у завищенні параметрів якості зерна для збільшення обсягу відшкодування ПДВ, але «ще жодного разу вина компаній не була доведена». При цьому в Мінагрополітики заявили, що не бачать причин перевіряти експортерів, оскільки з цим завданням добре справляються зернові інспекції. Янукович занепокоївся якістю зерна Напередодні на зустрічі з генпрокурором Олександром Медведьком президент Віктор Янукович наголосив на важливості запобігання випадкам експортування зернотрейдерами зерна, яке не відповідає зазначеному в супровідних документах класу для повернення завищених сум ПДВ. Як пояснили у прес-службі Держмитниці, відомство здійснює додатковий контроль над якістю зерна. У листі начальника департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту Віталія Лисого головам регіональних підрозділів від 27 липня повідомляється, що оформлення експорту зернових має здійснюватися з обов'язковим залученням співробітників підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Також повинні відбиратися зразки і проби зернових для направлення на судову експертизу. «Завершення оформлення має здійснюватися виключно після експертизи і узгодження з департаментом», - йдеться в листі. У Держмитниці підкреслюють, що право брати зразки для дослідження затверджено у статті 75 Митного кодексу, що вже дозволило виявити перші порушення. Зокрема, компанія Alfred C. Toepfer пред'явила недостовірну інформацію щодо якості зерна при оформленні експорту в обсязі 5,5 тисяч тонн. «Складено протокол про порушення митних правил, розпочато провадження. Таким чином Держмитниця попередила чергову спробу експорту продукції за завищеною ціною і не відповідає якості з метою можливого незаконного відшкодування ПДВ», - резюмували у Держмитниці. Аграрний фонд не в змозі конкурувати із зернотрейдерами На затримки поставок могла вплинути ситуація на зерновому ринку. Хоча, за даними джерела в Мінагрополітики, уряд як і раніше очікує врожай зерна на рівні 40-42 мільйонів тонн, а перехідні залишки складають 5,4-5,8 мільйонів тонн, закупити його до Аграрного фонду (АФ) проблематично. Голова АФ Олександр Маринець стверджує, що зараз до фонду закуплено тільки 40 тисяч тонн пшениці нового врожаю із запланованих 4-4,5 мільйонів тонн зернових, і АФ не може конкурувати із зернотрейдерами: «Агрофонд забезпечений фінансовими засобами в повному обсязі, але йому складно погнатися за трейдерами, які можуть змінювати ціни кожну годину, тоді як він обмежений вимогою купувати зерно за ціною, що склалася на Аграрній біржі за три останні торговельні сесії». Окрім того, за словами Маринця, в будь-якому випадку АФ не може купувати зерно за ціною, вище максимальної. «В окремих районах, особливо в близьких до портів, ринкові ціни перевищують максимальні», - відзначає він. На думку керуючого партнера Astapov Lawyers Андрія Астапова, уряд не йде на пряму заборону експорту через можливі санкції з боку СОТ. «Але при цьому він ставить зернотрейдерів у складну ситуацію. З одного боку, вони не можуть виконати контракти з незалежних від них причин, а з іншого - не можуть їх розірвати, тому що де-факто заборони, а значить і форс-мажору, немає. У цій ситуації їм буде складно уникнути санкцій з боку їх контрагентів на світовому ринку», - говорить Астапов. Як розповіли учасники ринку, штрафні санкції з боку покупців зазвичай розраховуються як різниця між цінами на світовому ринку на момент укладення контракту і на момент його розриву. Минулої п'ятниці пшениця на Чиказькій товарній біржі торгувалася за ціною 281,5 долара за тонну, а ще 7 червня цього ж біржі вона коштувала 165 доларів за тонну. Найкращим виходом із ситуації, що склалася, зернотрейдери вважають, як це не дивно, введення повної тимчасової заборони на експорт пшениці з України. За словами високопоставленого менеджера у великій зерноторгової компанії, вчора це питання обговорювалося на нараді в Українській зерновій асоціації: «За її підсумками було прийнято рішення запропонувати уряду підписати меморандум, який передбачає введення такої міри». Співрозмовник також повідомив, що зернотрейдери не проти тимчасово вийти з перегрітого ринку пшениці в Україні, дозволивши державі сформувати достатні запаси в держрезерві. Ще один представник зернової компанії, що побажав залишитися неназваним, пояснив, що в червні багато учасників ринку уклали контракти за надто низькими цінами і тепер не можуть виконати свої зобов'язання: «У разі введення заборони зернотрейдери зможуть розраховувати на те, що контракти з ними будуть автоматично анульовані у зв'язку з форс-мажором, а після - переукладені за новими цінами».
За матеріалами «Коммерсант-Украина»