Завдяки затвердженому Міністерством охорони здоров'я окремому механізму визначення референтної вартості для інсулінів, деякі іноземні виробники зможуть значно підвищити вартість своїх препаратів в Україні, в той час як інші отримають перевагу за рахунок більш низької закупівельної вартості.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва, посилаючись на дані дослідження ринку "PharmXplorer" /"Фармстандарт" компанії " Proxima Research, опубліковані тижневиком "Аптека".
"Аналітики тижневика "Аптека" на підставі даних системи дослідження ринку PharmXplorer/"Фармстандарт" компанії Proxima Research проаналізували реєстр референтних цін на інсуліни. Результати неоднозначні: для вітчизняних препаратів різниця між задекларованою та референтною вартістю тримається в межах 30%, а от для більшості препаратів іноземного виробництва коливається від 4 до 137%, тобто деякі іноземні виробники, завдяки затвердженому механізму, зможуть підвищити вартість препаратів, а інші одержать перевагу на ринку, завдяки нижчій закупівельній вартості", - зазначає автор.
При цьому, Самаєва вказує, що середня референтна ціна перевищує середню закупівельну майже на третину.
"Але ще цікавіші інші отримані цифри: середня референтна ціна на 28,5% перевищує нинішню середньозважену закупівельну та на 25,8% - нинішню середню ціну тендерних закупівель інсулінів. Тобто в результаті зниження ціни на інсуліни після такого реферування не відбудеться, зате бюджетні видатки на закупівлі цих препаратів гарантовано виростуть", - підсумовує автор.
Аналітик зазначає, що під кінець 2016 року МОЗ своїм наказом (№1264 від 21 листопада) затвердив окремий реєстр референтних цін на інсуліни.
"До постанови уряду про референтне ціноутворення цей документ не має жодного стосунку. Більш того, якщо в урядовому документі ціна визначається на підставі вартості препарату в п'яти країнах (Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії, Угорщині), то в наказі міністерства, який визначає вартість інсулінів, їх уже вісім (Болгарія, Молдова, Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Угорщина, Сербія). У чому логіка, за якими критеріями країни виключалися з одного документа та чому залишилися в іншому?", - задається питанням автор.
Самаєва також нагадала, що навколо закупівлі інсулінів роками діють схеми, на яких наживаються як чиновники центрального апарату, так і службовці на місцях.
Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів ввів з 1 січня 2017 року так звані референтні (усереднені) ціни на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету і бронхіальної астми.
Детальніше про проблеми медичної реформи читайте в статті Юлії Самаєвої "Тщательней надо, ребята!" Або що не так з медичною реформою" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".