Погрози Москви помститися західним компаніям на тлі рішення ЄС безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України, пише FT.
Минулого тижня ЄС домовився безстроково заморозити 210 млрд євро активів РФ у межах намірів надання Києву позики в розмірі 90 млрд євро протягом наступних двох років. Росія пообіцяла “найсуворішу” реакцію, якщо її суверенні активи будуть використані для фінансування України, що викликало занепокоєння у таких країнах, як Бельгія, Італія та Австрія.
Хоча Москва ще не розкрила, які подальші заходи вона може вжити, за словами співрозмовника видання, обізнаного з цими планами, чиновники розглядають можливість конфіскації всіх західних активів, що залишилися в Росії.
Минулого місяця російський диктатор Владімір Путін назвав європейські плани “крадіжкою власності”.
Погрози Москви пролунали на тлі того, як лідери ЄС збираються в Брюсселі в четвер, 18 грудня, на вирішальний саміт, щоб прийняти рішення про фінансування України протягом наступних двох років, а Бельгія продовжує чинити опір тиску з боку інших столиць, які вимагають погодитися на кредит за рахунок активів РФ.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявляв, що ризик російських заходів проти його країни, де зберігається переважна більшість заморожених активів РФ, є занадто великим, і зажадав, щоб інші 26 держав ЄС надали фінансові та юридичні гарантії для розподілу цього тягаря.
Бельгія вимагає “необмежених” гарантій за обсягом і тривалістю, але інші країни ЄС заявили, що це неможливо.
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті, щоб особисто викласти свою позицію Де Веверу, а чиновники ЄС кажуть, що саміт триватиме стільки, скільки буде потрібно для прийняття рішення.
“Це питання існування для України”, — сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС, який бере участь у переговорах.
Центральний банк Росії вже подав позов на суму 18 трлн рублів ($229 млрд) до московського суду проти Euroclear — центрального депозитарію цінних паперів з Брюсселя, який зберігає 185 млрд євро заморожених активів Росії. Перше слухання призначено на січень.
Кремль також розробив низку регуляторних заходів, які сприятимуть подальшим конфіскаціям. За даними дослідження Київської школи економіки (KSE), станом на 2024 рік західні компанії мали в Росії активи на суму щонайменше $127 млрд.
За оцінками KSE, Кремль уже конфіскував або заморозив активи щонайменше 32 західних компаній у відповідь на попередні суперечки, що спричинило збитки на суму щонайменше $57 млрд.
Росія може конфіскувати місцеві дочірні компанії західних компаній відповідно до указу, підписаного Путіним у вересні, який запроваджує прискорену процедуру націоналізації. Кремль пояснив це рішення як спосіб швидко реагувати на “ворожі дії”, такі як конфіскація російських активів Євросоюзом.
Бельгійські чиновники вважають, що Euroclear стане першою жертвою потенційної помсти з боку Росії, оскільки близько 17 млрд євро активів клієнтів депозитарію все ще заморожені в РФ і знаходяться під загрозою.
“Використання заморожених активів Euroclear може мати потенційно шкідливі наслідки для цієї країни та Європи загалом”, — заявив Де Вевер на початку цього місяця.
Хоча 1903 іноземні компанії вивели свої активи з Росії або скоротили свою діяльність там з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну майже чотири роки тому, 2315 компаній залишаються активними в Росії, згідно з даними KSE.
Серед цих компаній — російські філії таких банків, як австрійський Raiffeisen та італійський UniCredit, які отримали значні прибутки під час війни, але не можуть репатріювати їх через заборону на виплату дивідендів. За оцінками KSE, торік іноземні компанії заробили в Росії $19,5 млрд прибутку.
Генеральний виконавчий директор UniCredit Андреа Орсель заявив минулого місяця, що банк не планує виходити з Росії, попри те, що там застрягло близько 3,5 млрд євро капіталу.
Минулого тижня італійський уряд підтримав рішення ЄС про безстрокове знерухомлення російських активів, але також висловив занепокоєння щодо потенційних ризиків їх використання для фінансування України.
Австрія також стурбована тим, що Москва може конфіскувати філії Raiffeisen — найбільший банк країни, який минулого року задекларував дохід у Росії в розмірі $2,9 млрд.
“Це незвідана юридична територія, і, чесно кажучи, зростає нерозуміння того, чому Єврокомісія просто не поговорить більше з державами-членами й хоча б не дасть їм відчути, що їхні побоювання сприймаються серйозно”, — сказав австрійський чиновник.
Конфіскація може торкнутися західних інвесторів, які до повномасштабного вторгнення РФ в Україну володіли російськими цінними паперами, а також західних компаній, які мають частки в російських корпораціях або ведуть діяльність у РФ.
Після того як на початку повномасштабної війни РФ західні країни заморозили близько $300 млрд суверенних активів Росії, Москва відреагувала забороною західним інвесторам продавати російські цінні папери та виводити за них кошти. Дивіденди та купони зберігаються на так званих рахунках типу С, що перебувають під контролем Росії.
РФ дозволила деяким західним інвесторам вивести частину коштів. Але, за словами Алєксандри Прокопенко, колишньої співробітниці центрального банку РФ, з березня 2023 року, коли Росія повідомила, що на цих рахунках заморожено західні активи на суму 500 млрд рублів ($6,3 млрд доларів), вартість рахунків типу С, ймовірно, значно зросла.
“Сбербанк” — найбільший банк Росії, заявив, що минулого року виплатив близько 25% своїх дивідендів у розмірі 787 млрд рублів за 2024 рік на рахунки типу С. Суми продовжують накопичуватися, попри те, що багато західних компаній списали свої інвестиції.
“Це один із козирів Москви. Якщо Європа зробить крок щодо резервів Росії, Росія може просто переказати кошти з рахунків типу C до бюджету. Це дає їм джерело прямих доходів, коли вони мають дефіцит і перевитрачають кошти на оборону”, — сказала Прокопенко.
Цей крок також продемонструє, що Росія “готова відповісти тим самим”, додала вона.
“На відміну від Європи, Кремль може зробити це швидко, не заплутуючись у судових слуханнях”, — зазначає Прокопенко.
Кремль також погрожує подати позови проти західних урядів, компаній та індивідуальних інвесторів до іноземних судів.
Два десятки російських олігархів та корпорацій вже оскаржили заморожування та конфіскацію активів через трибунали. За аналізом кампанії Friends of the Earth, російські позови охоплюють щонайменше $62 млрд доларів.
“Мета не в тому, щоб виграти, а в тому, щоб створити ризики, збільшити витрати, затягнути процес і деморалізувати суб'єктів, залучених до схеми фінансування України. Чим довше триватимуть судові процеси, тим довше ЄС не зможе повною мірою використовувати російські активи”, — каже Прокопенко.
Бельгія побоюється потенційних судових позовів за інвестиційним договором, який вона підписала з Москвою разом із Люксембургом.
Юристи, найняті Єврокомісією, висловили сумнів у тому, що Росія зможе успішно оскаржити використання своїх суверенних активів за двосторонніми інвестиційними договорами.
“Інвестиційні суди не мають юрисдикції розглядати суперечки, пов'язані з імовірною експропріацією суверенних активів Росії”, — заявила юридична компанія Covington у своїй оцінці, додавши, що ризик для держав ЄС бути притягнутими до інших міжнародних судів “значно перебільшений”.
Єврокомісія також зробила надзвичайно непривабливим для третіх країн співробітництво з Росією в питанні експропріації європейських активів, заявив високопоставлений чиновник ЄК.
Німеччина, головна рушійна сила плану щодо заморожених активів РФ, неодноразово давала зрозуміти, що основним принципом цієї операції є те, що всі несуть однаковий ризик, заявив дипломат ЄС. Берлін вважає, що використання російських активів — це єдиний спосіб продовжувати фінансувати Україну без збільшення боргу, зазначив дипломат.
“Якщо це не спрацює, це, безсумнівно, буде катастрофічним сигналом для України. Тоді Європа також зазнає поразки як геополітичний гравець”, — додав він.
Оскільки Європа зволікає з рішенням про репараційний кредит для України, Олена Галушка та Андрій Міхеєв у статті “Війна за репараційний кредит” аналізували, чи лишилися в України шанси бодай на якісь репарації від агресора.