В умовах, коли на сьогодні шукачів роботи в Україні в рази більше, ніж робочих місць, держава вирішила "ліберазувати" трудове законодавство, по суті, усуваючись від захисту працівників, позбавляючи профспілки повноважень та залишаючи працівникыв наодинці із роботодавцями. Про це на ZN.UA пише провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак.
"Днями Міністерство економіки України оприлюднило проєкт закону України "Про працю", що передбачає всеохоплюючу лібералізацію на ринку праці. Настільки беззастережну, що навіть затяті лібертаріанці жахнулися б. За своєю суттю проєкт є римейком документа з такою ж назвою початку 2020 року. Тоді спробу влади беззастережно лібералізувати трудове законодавство зупинили. На жаль, протистояння триває", - пише експерт.
За словами Ірини Новак, держава роками повторює, як мантру, що "легкість" трудових відносин між працівником і роботодавцем забезпечить приплив інвестицій в Україну.
"Однак досвід підказує, що і в мирний час інвесторів відлякували не так зарегульовані трудові відносини, як корупція, відсутність ефективного захисту прав власності та реформи судової системи. А здоровий глузд наголошує, що зараз, коли шукачів роботи в рази більше, ніж робочих місць, коли йдеться вже, по суті, про "ринок працедавця", держава мала б лишатися на боці працівника заради його ж захисту", - йдеться у статті.
Натомість, судячи із законопроєкту, державна політика, навпаки, передбачає "менше держави, менше профспілок". При цьому уряд, одна сторона соціального діалогу, самоусувається від участі в регулюванні трудових відносин і позбавляє іншу сторону — профспілки — більшої частини наявних у них повноважень у цьому процесі.
У результаті при укладенні трудового договору працівник залишиться наодинці із роботодавцем, а сам трудовий договір стане основним інститутом трудового права.
"Піраміда перевертається: якщо зараз рамкові правила гри на ринку праці, яких не можна порушувати, визначаються законом, то після пропонованої "лібералізації" законодавства кожен окремо взятий роботодавець встановлюватиме їх на власний розсуд, із мінімальними обмеженнями", - пише експерт.
У прикінцевих положеннях законопроєкту визначено, що з набранням ним чинності буде скасовано Кодекс законів України про працю, Закон України "Про оплату праці", Закон України "Про відпустки" та інші документи.
Зміст відповідних розділів законопроєкту свідчить про спробу вибіркової дефрагментації чинного законодавства шляхом врахування лише окремих норм, скорегованих у такий спосіб, щоб розширити права бізнесу та мінімізувати участь держави й профспілок.
Про те, що може статися з правами працівників в Україні внаслідок ухвалення вже давно розкритикованих однотипних законопроєктів про "лібералізацію" на ринку праці, читайте в статті Ірини Новак - "Новий закон "Про працю". Діалогу не буде?".