Видання нагадує, що відповідно до договорів від жовтня 2010 і січня 2011 консорціум у складі Deutsche Bank, BNP Paribas, Royal Bank of Scotland (RBS) і «Сбербанку» зобов'язався організувати розміщення білоруських євробондів. RBS припинив співпрацю з Білоруссю ще у серпні, тепер же за ним послідували німецька і французька кредитні установи.
Повідомляється, що в активістів правозахисних організацій Free Belarus Now і Index on Censorship відбулася бесіда з бундесканцлером Ангелою Меркель. «Я сказала їй, що інвестиції Deutsche Bank ніяк не допомагають народу Білорусі, - цитує газета Ірину Богданову, сестру екс-кандидата в президенти Білорусі Андрія Саннікова, який знаходиться в білоруській в'язниці. - Я пояснила, що це інвестиції в репресивну диктатуру. Це все одно що оплачувати знаряддя репресій. Вона сказала, що згодна і що обговорить це з банком». У Deutsche Bank, проте, заявили, що їм «не відомо ні про які звернення з апарату Меркель».
Як заявили Independent у прес-службі BNP Paribas, «після 19 грудня ми припинили будь-яку діяльність у Білорусі, за винятком торгового фінансування. Єдине, що ми зробили, - завершили операції, зобов'язання за якими були дані до 19 грудня...На даний момент ми не обробляємо і не плануємо ніяких нових операцій з державою Білорусь».
«Deutsche Bank, RBS і BNP Paribas підтримували диктатуру. Ми раді тому, що вони пішли на поступки, не залишивши Лукашенку практично ніяких варіантів, окрім як випустити його політичних в'язнів, - сказав представник Index on Censorship Майк Харріс. - З початкових чотирьох банків лише «Сбербанк» поки не заявив, що не буде мати справ з Лукашенком. Ми будемо продовжувати кампанію, поки він цього не зробить». Коментар «Сбербанку» Independent отримати не вдалося.
На думку кореспондента Джерома Тейлора, крок Deutsche Bank і BNP Paribas «посилить тиск на квазірадянський уряд» Лукашенка, який і без того змушений діяти в умовах «швидкого погіршення ситуації у сфері економіки».