Наразі ми маємо ситуацію, коли першочерговою метою НБУ визначає цінову стабільність через зниження темпів інфляції. В умовах перехідної економіки, в яких перебуває Україна, дія монетарної влади, що полягає лише в забезпеченні високої вартості грошей, може сприяти суттєвому зниженню інфляції. Власне, це і спостерігається зараз. Однак це не сприяє пришвидшенню зростання економіки, яка потребує кредитування й фінансування проєктів у реальному секторі економіки.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Богдан Данилишин, академік НАН України. Більш того, на його думку, водночас із пригніченням економічного зростання протягом тривалого періоду НБУ ще й не досягав проголошеної інфляційної цілі.
"Формулювання вітчизняного законодавства та Основних засад грошово-кредитної політики про можливість у середньостроковій перспективі (протягом 3–5 років) досягнути інфляційної цілі, дозволяють НБУ встановлювати саму ціль, діапазон її коливань і строк досягнення у межах 3–5 років. У юридичній площині режим інфляційного таргетування поки що здійснюється в межах встановлених норм, але через недосягнення цілей і перенесення строків їх досягнення почав накопичуватися негативний комунікаційний ефект", - зазначає академік.
Автор вказує, що коли кілька років тому Рада НБУ встановлювала інфляційні цілі та готувала основні засади грошово-кредитної політики, вона сподівалася на професійні та швидкі структурні реформи, але законопроекти не були прийняті. Реформа із захисту прав кредиторів, пенсійна і медична реформа, реформа ринку цінних паперів та інші не були проведені.
"Як підсумок, за три роки Україна не досягла навіть мінімальних стандартів розвитку фінансового ринку порівняно з країнами-сусідами. Дієвість облікової ставки як інструменту грошово-кредитної політики так і залишилась обмеженою, тому на часі обговорення зміни підходу до встановлення інфляційної цілі", - підкреслює Данилишин.
Детальніше про проблеми з функціонування НБУ читайте в статті Богдана Данилишина "Незалежність НБУ - це незалежність політики, а не окремих осіб за фасадом незалежності інституції" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".