Критичне становище підтверджують і офіційні статистичні дані. За три роки через ГСХ "Дунай - Чорне море" пройшло лише 1075 суден. При цьому, побоюючись критики з боку державних і громадських організацій, "Дельта-лоцман" незаконно приховало статистику суднозаходів за 2018 р., оскільки обсяг канальних і лоцманських зборів і близько не покрив витрат на підтримку та обслуговування каналу.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юрій Маслов, голова Басейнової ради Нижнього Дунаю, професор, заслужений економіст України. За його словами, Одеська обласна рада ще в 2017 р. запропонувала альтернативний варіант ГСХ і надала достатньо доказів на його користь. Ідеться про Перспективний план заходів щодо імплементації на території Одеської області Стратегії ЄС для Дунайського регіону, що передбачає будівництво альтернативного шлюзованого каналу.
"Стратегічна важливість розвитку Дунайського регіону підтверджується прийняттям Європейським Союзом у 2011 р. спеціально розробленої Дунайської стратегії. Для України обміління Дунаю, відсутність єдиної політики владних структур, корупція з боку структурних підрозділів Мінінфраструктури є не тільки проблемою українського Придунав'я, а й національним викликом, що потребує втручання на найвищому рівні", - зазначає експерт.
На його думку, необхідно негайно розпочати реалізацію Плану заходів у рамках дорожньої карти щодо приведення проекту глибоководного суднового ходу "Дунай - Чорне море" у повну відповідність із Конвенцією Еспо. А ще провести аудит компанії "Дельта-лоцман" у частині дотримання природоохоронного законодавства й витрачання бюджетних коштів. Після чого слід виконати рекомендації Басейнової ради Нижнього Дунаю в частині проведення спільних міжнародних гідрологічних і гідрографічних досліджень під егідою експертів Дунайської стратегії ЄС, а також здійснити екологічний моніторинг дельти Дунаю й оцінити завдану їй шкоду. І на підставі міжнародного моніторингу вибрати остаточний варіант проходження нового альтернативного ГСХ, розпочати розробку й реалізацію цього проекту, у тому числі в рамках державно-приватного партнерства. Це дасть змогу не тільки дотриматися міжнародного екологічного законодавства, але й відновити колишній судноплавний статус України на Дунаї.
Детальніше про проблеми з українською частиною річки читайте в статті Юрія Маслова "Умираючий український Дунай" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".