У 3 проблема з інфляцією: вона надто маленька. Впродовж трьох років Європейський центральний банк робив неправильну ставку на 2%-у щорічну інфляцію. І тепер прірва між очікуваним і реальним збільшується. У лютому споживацькі ціни в єврозоні впали на 0,2% у порівнянні з минулорічним рівнем. І чиновникам терміново потрібно щось зробити, щоб інфляція знову зросла.
Про це в редакційній статті пише The Times. Вчора ЄЦБ оголосив, що задля зменшення тиску дефляції він збирається стимулювати економіку єврозони. Для цього процентну ставку скоротили з 0,5% до нуля, а програму кількісного пом'якшення розширили з 50 мільярдів до 80 мільярдів євро на місяць. У цей же час, депозитну ставку зменшили до 0,4%.
Все це, на думку видання, правильний курс, але він лише загострює слабкість економіки єврозони і наслідки нерозсудливої структури валютного союзу, якою він характеризувався фактично від початку. Також дії ЄЦБ ускладнюють завдання для міністра економіки Великобританії Джорджа Озборна і його стратегії відновлення своєї країни на основі інвестицій і чистого експорту.
Падіння цін може бути вигідним. Ослаблення інфляції у Великобританії і єврозоні відображає падіння світових цін на сировині товари, яке спостерігається з 2014 року. На споживачів і бізнес це подіяло, як зменшення податків. Покупці звикли чекати скорочення цін в цілому, але високотехнологічні товари, такі як смартфони, повинні дорожчати в цей же час.
Однак загальне падіння цін – це зовсім інша справа. Споживачі можуть відкласти покупку товарів тривалого використання, якщо будуть впевнені, що наступного року вони подешевшають. Тому бізнеси скоротять інвестиції у відповідь на падіння попиту. Реальний розмір приватного і державного боргу збільшиться. Всі ці загрози означають, що центральні банки добиваються, щоб інфляція була стабільною, але трохи позитивно. Споживачі, бізнес і інвестори таким чином можуть складати довгострокові плани з упевненістю, поки інфляція дещо полегшує економічну активність.
Але єврозона сьогодні не в такому становищі. Дефляція відбувається не лише через обвал цін на нафту. Попит і зростання кредитування теж ослабли. Рівень безробіття виражений у двозначних цифрах. Континент ризикує зануритися в період застою, що піде на користь екстремістським партіям. Нажаль політики не усвідомили вчасно загрози і нічого не зробили, щоб виправити становище.
В 1999 році критики єврозони говорили, що валютне об'єднання не буде функціонувати належним чином без фіскального об'єднання. І, вочевидь, вони були праві. ЄЦБ змусили піти на радикальні кроки, щоб впоратися з цим неординарним прорахунком. Він припускає, що стягування платні з банків за відкриття депозитів змусить їх сконцентруватися на кредитуванні. А величезна програма купівлі акцій збільшить грошовий потік і зміцнить попит. А нульова процентна повинна заохотити витрачати, а не заощаджувати.
Вчорашнє оголошення ЄЦБ про зміни дещо ослабило курс євро, щоб ускладнить життя для британських експортерів. Однак Великобританія значно більше зацікавлена в тому, щоб її найбільший торговельний партнер нарешті став на шлях відновлення після років кризи. ЄЦБ зробив більше, ніж від нього чекали. Але у центральних банків дуже швидко закінчуються можливості щось змінити. Монетарна стимуляція не може перетворити ослаблення єврозони на благо. Об'єднанню потрібні структурні реформи не менше, ніж стимулювання.
Нагадаємо, що вчора ЄЦБ несподівано знизив базову ставку до 0%. Головний банк єврозони знизив ставку по кредитах на 5 базисних пунктів - до нульового рівня, знизив ставку за депозитами з мінус 0,3% до мінус 0,4% і зменшив ставку за маржинальними кредитами на 5 базисних пункту - до 0,25% річних.
Після оголошення рішень ЄЦБ європейський ринок акцій посилив підйом. Значення зведеного індексу найбільших підприємств регіону Stoxx Europe 600 підскочив на 2,2% проти зростання на 0,7% до цього.
Курс євро опустився ще сильніше і склав $ 1,0865 проти $ 1,0969 перед публікацією новини про зниження ставок і розширення QE.
Нагадаємо, в середині грудня 2015 гда ФРС США вперше з 2006 року підвищила процентну ставку. Дане рішення совпало з очікуваннями економістів і учасників ринку.