Європейський суд - вищий судовий орган ЄС - у вівторок підтримав запропоновані Єврокомісією правила державної підтримки банківського сектора у разі кризи, покликані захистити платників податків і держателів банківських боргових зобов'язань.
Суд розглядав ці правила стосовно до банківської кризи в Словенії: у 2013 році кредитори словенських банків зазнали збитків у розмірі 600 млн євро, так як уряд країни вимагало списання частини боргу в рамках порятунку фінансових установ від краху (bail-in).
Дії влади були визнані правомірними, збитки не підлягають відшкодуванню, випливає з матеріалів суду. При цьому Європейський суд зазначив, що списання заборгованості не були обов'язковою умовою для отримання банками Словенії фінансової допомоги від держави.
Держави-члени ЄС "не зобов'язані перед наданням державної допомоги накладати на банки, що перебувають у тяжкому становищі, зобов'язання конвертувати субординовані боргові зобов'язання в акції або провести списання основної суми такої заборгованості або забезпечити спрямування всієї суми такого боргу на покриття збитків", йдеться у рішенні Європейського суду.
Тим самим суд у чому залишає право розсуд за країнами блоку, пише Financial Times.
Єврокомісія привітала рішення Європейського суду, яке підтверджує поточну практику комісії та застосування правил ЄС щодо державної допомоги в банківському секторі", йдеться в повідомленні відомства.
Однак, як зазначають юристи, рішення Європейського суду може ускладнити процес оздоровлення італійських банків в тому вигляді, в якому його зараз планує уряд країни. Після оприлюднення рішення суду акції Banca Monte dei Paschi di Siena подешевшали на 6,1%, Unicredit - на 5,1%, Intesa Sanpaolo - на 4,1%.
Раніше DT.UA статті "Крах біля базельських воріт" писало про те, що криза, спровокована рецесією, дефляцією і зростанням боргів, стоїть на європейському порозі давно. Економіка Євросоюзу нездорова, а банківський сектор - і зовсім колос на глиняних ногах. Одне з найбільш небезпечних і непередбачуваних наслідків Brexit - розтин гнояка в європейському банківському секторі, що показало проблеми відразу декількох найбільших фінустанов, залікувати які за старим центробанковським рецептом - присадкою на допінг накачування грошовою ліквідністю - в нинішніх економічних умовах вже навряд чи вийде.
Як пише в свою чергу Business Insider, величезна кількість "поганих" кредитів поставила банківську систему Італії на грань краху. На сьогоднішній день загальна сума кредитів, за якими не здійснюються виплати, досягає 360 млрд євро, що становить 17% від усіх позик, які видали італійські банки, і одно п'ятої частини ВВП країни.
Уряд Італії розглядає варіант порятунку банків всупереч законам ЄС. Правила союзу вимагають, щоб переговори з кредиторами і власниками банківських цінних паперів про часткове списання боргів почалися раніше, ніж гроші платників податків будуть використані для рекапіталізації банків. Італійський уряд не може слідувати цим вимогам, тому що майже половину своїх бондів італійські банки продали не професійним інвесторам, а фізичним особам. Таким чином, банківські облігації на 31 мільярд євро виявилися в руках простих італійців, які намагалися зберегти свої заощадження в цінних паперах. Тому, у разі неплатоспроможності власники "молодших" облігацій будуть останніми в черзі, хто отримає свої гроші назад, а це половина всіх покупців цінних паперів італійських банків.
У 2015 році італійський уряд врятував чотири маленьких банки. Згідно з правилами ЄС, тягар порятунку було покладено не на платників податків, а на інвесторів. А значить 12,5 тисяч італійців, які хотіли зберегти заощадження через купівлю цінних паперів, втратили 430 мільйонів євро.
Прем'єр-міністр Маттео Ренці намагається умовити Брюссель пом'якшити правила, які вимагають, щоб інвестори взяли на себе удар банківських проблем. Однак поки що його зусилля не мали успіху.
Видання Financial Times також пише, "шторм" в італійській банківській системі посилив Brexit. Тому у країни є всі шанси стати новим головним болем для ЄС. 29 липня Рим планує провести стрес-тести, і багато хто боїться, що після них на поверхню спливе жахлива слабкість банківського сектора та його гострої потреби в рекапіталізації.