Єврокомісія готує план щодо створення Енергосоюза ЄС, ключовим елементом якого є ідея спільних закупівель газу європейськими компаніями. Як пишуть російські ЗМІ, мова також йде і про нові обмеження для інвестицій компаній в європейський енергосектор.
Створення енергетичного союзу в ЄС стає реальністю, принаймні, у сфері політики та регулювання, пише "Коммерсантъ" з посиланням на чернетку плану дій ЄК щодо створення энергосоюза в 2015-2016 роках.
Хоча, як і багато європейські документи, план багато в чому описовий, в ньому містяться нові важливі пункти, що стосуються взаємодії з основним постачальником газу до Європи - Росією.
По-перше, єврокомісарам за енергетиці, торгівлі, промисловості і конкуренції передбачається доручити протягом 2015 року розробити детальну схему спільних закупівель імпортного газу. Мова йде про те, що європейські споживачі можуть об'єднуватися для переговорів з постачальниками газу з-за меж ЄС, що повинно збільшити ринкову владу" європейських компаній.
Великим прихильником цієї ідеї є нинішній голова Європейської ради Дональд Туск, але навіть серед політиків немає з цього приводу єдиної думки, зокрема канцлер Німеччини Ангела Меркель висловлювалася про впровадження такого підходу з обережністю.
Як пише російська газета, європейські компанії проти введення централізованих закупівель. Співрозмовники видання стверджують, що компанії сподіваються, що питання координації імпорту газу буде закритий сам собою, як це сталося після газової кризи 2009 року.
Але якщо ідея буде закріплена в документах Єврокомісії, поховати її буде складно. За словами истчника-дипломата, Єврокомісія збирається представити лідерам ЄС узгоджений план дій по энергосоюзу в січні, а схему спільних закупівель газу - не пізніше першого кварталу 2015 року.
По-друге, тим же чотирьом єврокомісарам (це Мігель Аріас Каньете, Сесілія Мальмстрем, Ельжбета Беньковска і Маргрете Вестагер) може бути доручено "обговорити інвестиції компаній третіх країн, таких як Росія, європейський енергетичний ринок (інфраструктуру, розподіл, постачання газу та електроенергії) в контексті енергетичної безпеки".
"Комерсант" стверджує, що цей пункт прямо спрямований проти "Газпрому", який володіє різними транспортними і збутовими активами в ЄС. Його участь у збуті могло різко зрости в результаті операції з обміну активами з німецьким концерном BASF, про яку компанії домовилися в листопаді 2012 року.
"Газпром" повинен був отримати 100% в компаніях Wingas, WIEH і WIEE, частки в підземних сховищах і 50% в Wintershall Noordzee (працює в Північному морі). В обмін Wintershall дістанеться 25,01% економічного участі в розробці двох ділянок ачимівських покладів Уренгойського родовища з запасами 274 млрд куб. м газу.
Але вчора німецький концерн BASF несподівано оголосив про скасування масштабної операції з обміну активами з "Газпромом", яка готувалася з 2012 року. Ще недавно боку запевняли, що ніякі санкції не вплинуть, а вчора причин розриву не приводили. Однак цей крок пояснюється в рамках перезавантаження газових відносин Росії і Європи, що будувалися з 1970-х років.
В кінці жовтня країни ЄС затвердили нову енергетичну політику на період 2020-2030 років. Угода містить пункти щодо підвищення енергетичної безпеки, зниження рівня залежності у сфері енергетики, передусім у поставках газу з Росії, зменшення викидів парникових газів в атмосферу, розвитку відновлюваних джерел енергії.