UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЄС пропонує Енергоспільноті посилити норми щодо викидів ТЕС, але збільшити терміни їхнього впровадження

Для України як члена енергетичного співтовариства це означає можливість дихати повітрям, не більш забрудненим, ніж у будь-якій державі ЄС. Енергоспільнота розуміє складність завдань, які стоять перед Україною та іншими країнами у контексті зниження викидів ТЕС, однак послаблення зобов'язань не обговорюється.

Європейська комісія пропонує Енергетичному співтовариству замінити чинну директиву 2001/80/ЄС "Про обмеження викидів речовин від крупних установок спалювання, що забруднюють повітря" з терміном імплементації до 2018 року на більш жорстку 2010/75/EU "Директиву про промислові викиди", але з "довгим" терміном імплементації - до 2022 року.

Про це повідомив заступник директора секретаріату енергетичного співтовариства Дірк Бушле (Dirk Buschle).

"Відповідно до пропозиції, "Директива про промислові викиди" повинна бути імплементована членами енергетичного співтовариства, у т.ч. Україною, до 1 січня 2022 року", - пояснив він.

За його словами, ця пропозиція буде обговорюватися 17 вересня у Відні. Експерт очікує, що "обговорення буде жвавим", а рішення Ради міністрів Енергетичного співтовариства з цього питання буде у жовтні цього року.

"Думаю, стежити за розвитком подій буде цікаво не тільки представникам енергетичного сектора, але і громадянам України", - сказав він.

Читайте у ZN.UA: Викиди

Як зазначив Бушле, Енергоспівтовариство розуміє складність завдань, які стоять перед Україною та іншими країнами в контексті зниження викидів ТЕС, однак послаблення зобов'язань не обговорюється.

"Ми повною мірою усвідомлюємо серйозність викликів, пов'язаних із впровадженням директиви, в основному вони пов'язані з загрозливим віком ТЕС. Секретаріат Енергоспівтовариства два роки тому приступив до регулярного інституційного обговорення, проведення семінарів з питання, як краще структурувати підготовчий процес. Зараз в Енергоспівтоваристві обговорюється питання, яким краще шляхом рухатися для досягнення наших спільних цілей з урахуванням обмежених ресурсів, але не питання уповільнення зусиль зі скорочення викидів", - зазначив Бушле.

Заступник директора секретаріату енергетичного співтовариства підкреслив важливість забезпечення громадян чистим повітрям, незважаючи на всі складнощі зі скороченням викидів ТЕС.

"Членство в Енергетичному співтовариство означає: громадяни України можуть розраховувати, що будуть дихати повітрям, не більш брудним, або небезпечним для здоров'я, ніж у будь-якій іншій державі-члені ЄС", - резюмував Бушле.

Нагадаємо, Україна приєдналася до Енергетичного співтовариства у 2011 році.

Відповідно до вимог Директиви 2001/80/ЄС за неповні вісім років Україні необхідно було у 20 разів скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу: якщо валові викиди в 2009 р. склали 1127 тис. т, то до початку 2018 р. вони повинні бути скорочені до 56 тис. т.

Виконання норм зазначеної вище директиви Євросоюзу ускладнюється тим, що функціонування українських теплових електростанцій пов'язане з низкою негативних аспектів. Більшість ТЕС знаходяться в експлуатації 40-50 років, відпрацювали по два нормативних паркових ресурси (понад 200 тис. годин), дуже зношені.

Раніше повідомлялося, що бізнесмен Рінат Ахметов, якому належить енергохолдинг ДТЕК, вважає, що Україні необхідно почати переговори з Енергоспівтовариством про перегляд взятих на себе зобов'язань щодо скорочення викидів ТЕС.

За словами генерального директора ДТЕК Максима Тимченка, для приведення українських вугільних ТЕС до вимог директиви 2001/80/ЄС необхідно інвестувати $ 13-15 млрд, джерела надходження яких не визначені. !zn

Читайте також:

Україну закликають збільшити прозорість видобувних галузей