Сьогодні, 21 грудня, у Національному агентстві екологічних інвестицій України відбулася зустріч з представниками японських компаній і організацій, які надали в 2009 році Україна кошти в обмін на одиниці встановленої кількості згідно з пунктом 17 Кіотського протоколу в рамках Конвенції ООН про зміну клімату. За даними джерела «Дзеркала тижня», на зустрічі наполягала японська сторона в зв'язку з публікацією інформації про використання перерахованих Україні близько 300 мільйонів євро.
Напередодні Нацекоінвестагентство отримало лист-протест від ТОВ «БДО», що проводив у червні 2010 року аудит стану рахунків за зазначеною сумою. Як стверджує джерело «ДТ», тоді українській стороні довелося докласти чимало зусиль, щоб переконати японських інвесторів у тому, що перераховані ними кошти на спеціальний рахунок у Держказначействі не використовуються не за призначенням.
Як вже відомо на сьогодні,станом на 1 жовтня 2010 року в Україні до стадії реалізації не доведений поки ще ні один проект, а, відповідно, і кошти зі спецрахунку на нього не перераховувалися. На даний час тільки 184 проекта згідно з прийнятою процедурою отримали листи-підтримки, з яких 56 листів-схвалень. За національною процедурою (Трек-1) затверджено 19 проектів, з міжнародної (Трек-2) затверджено 13 проектів.
Як пояснюють експерти, це пов'язано з тим, що, по-перше, Кабінет міністрів надто пізно затвердив порядок відбору, розгляду та затвердження проектів, що спрямовані на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, а також порядок використання та реалізації проектів цільових екологічних («зелених» ) інвестицій у період дії зобов'язань сторін за Кіотським протоколом.
Японська сторона попросила Нацекоінвестагентство надати докладний звіт про виконану роботу з підготовки проектів для використання перерахованих коштів.
Згідно з міжнародною процедурою, держава або компанія-інвестор, що надала кошти в рамках Кіотського протоколу, зобов'язана проводити моніторинг і відповідає за результати реалізації проектів.
На думку джерела «ДТ», після порушення кримінальної справи проти екс-прем'єра Юлії Тимошенко у зв'язку з перевищенням повноважень з використання так званих «засобів Кіотського протоколу» і публікації частини цього документу в ЗМІ японські компанії висловили заклопотаність, тому що крім того, що договір з ними передбачає повну конфіденційність і нерозголошення ні умов договору, ні назв компаній, для останніх це може створити деякі труднощі при реалізації проектів в інших країнах, тому що покупці будуть задавати питанням про екологічність їхньої продукції.
Тим не менш, як стверджує джерело «ДТ», японська сторона повідомила, що поки буде пильно спостерігати за розвитком справи, в якій фігурують перераховані нею кошти за Кіотським протоколом. У разі якщо японські компанії отримають достатньо достовірних даних про нецільове використання виплачених ними України коштів, вони можуть оголосити дефолт. Це буде означати для України не тільки термінове повернення всієї суми перерахованих коштів за протоколом (з держбюджету), а й величезні штрафні санкції, а також максимальне погіршення інвестиційного клімату і ставлення з боку міжнародної громадськості.