Надзвичайно тепла погода цього року та брак вологи у ґрунті може призвести до зменшення урожаю зернових в Україні на третину, у порівнянні з минулим роком, прогнозують експерти. Утім, зниження обсягів врожаю у 2020-му не вважають критичним. Про це ZN.UA. розповів Андрій Паливода.
"Проблема навіть не тільки й не стільки в коронакризі: карантинні заходи не так уже й впливають на сільське життя та польові роботи. Проблема - у кліматі, точніше, у катастрофічній нестачі вологи. Минуле літо було сухим, осінь - із мінімумом дощів, зима - без снігу. Тепер от суха весна. У багатьох районах України посіви озимих уже втрачено - через дефіцит вологи в ґрунті навіть пророслі зерна не змогли сформувати кореневу систему. Тепер починається нова посівна, і аграрії кидатимуть зерна в сухий ґрунт, сподіваючись на дощі, але дуже ризикуючи втратити і цей урожай", - розповів Андрій Паливода.
Нині скрізь на півдні України й у багатьох інших регіонах у метровому шарі ґрунту катастрофічно бракує вологи. Дефіцит становить 35–40% від середньої багаторічної норми. Погіршують ситуацію сильні вітри. Тому аграрії вичікують, наприкінці березня сіяли в основному цукровий буряк, ярову пшеницю і ячмінь. Далі планують аналізувати прогнози погоди та приймати рішення щодо інших культур. Основні посіви підуть після 5 квітня, а в більшості господарств - і після 10–12 числа, оскільки в багатьох регіонах ще очікуються нічні заморозки.
Трохи оптимістичніший прогноз майбутнього врожаю зернових дає національний науковий центр "Інститут аграрної економіки": урожай зернових і зернобобових культур в Україні 2020 року може становити 67,4 млн тонн, що на 7,7 млн тонн, або на 10,3%, менше, ніж рекордний урожай зернових 2019-го.
"Таке зниження відбудеться в основному за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці - до 24,2 млн тонн (-12,5%), кукурудзи на зерно - до 32,2 млн (-10,3%), а також ячменю - до 8,1 млн тонн (-8,7%), - розповідає директор інституту академік НААН Юрій Лупенко. - Зате 2020 року зросте виробництво жита - до 355,4 тис. тонн (+6,7%), ярової пшениці - до 696,8 тис. (+5,3%), гречки - до 96,4 тис. (+13,3%) і гороху - до 687,4 тис. тонн (+20,0%). Практично на рівні 2019 року збережеться виробництво рису - 54,5 тис. тонн (-0,2%). Виробництво вівса зменшиться на 2%, проса - на 1,6%".
Багато фермерів нині переймаються запитанням, яку культуру після аномально теплої зими сіяти першою - соняшник чи кукурудзу. За словами агрономів, для кукурудзи допустимі терміни посіву починаються при прогріві ґрунту від +7ºС, а для соняшника - від +5ºС, тоді як оптимальна температура росту для обох культур - від +10ºС. При цьому обидві культури слабкостійкі до заморозків.
Стратегічно ж нинішні погодні аномалії - це лише початок кардинального переформатування українського агробізнесу. І це буде важкий процес. Адже зі зміною клімату південні області України поступово перетворюються на зону пустелі.
"Найближчі десять років зима буде такою ж теплою, як нинішня. Тому нам треба підбирати нові культури та змінювати технології вирощування", - заявив на конференції "Український трав'яний бізнес 2020" професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук.
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна може збільшити експорт аграрної продукції під час економічної кризи на тлі епідемії коронавірусу. Попит на українську аграрну продукцію буде тільки зростати, оскільки більшість країн мають складнощі із забезпеченням власного врожаю під час епідемії.
Однак, Кабінет міністрів України ввів заборону експорту гречки. Як пояснили в міністерстві, заборона на експорт гречки є тимчасовою мірою, необхідною для захисту внутрішнього ринку.
Детальніше про те, чому хліб подорожчає, чи ускладнює карантин роботу аграріїв та як коронакриза вплине на експортні прибутки України читайте в статті Андрія Паливоди "Вмирати збирайся, а жито сій!".