UA / RU
Підтримати ZN.ua

Яценюк вимагає провести розслідування банкрутства 56 банків

Необхідний публічний аудит витрат Фонду гарантування вкладів.

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк вимагає проведення повного публічного аудиту витрат коштів, виділених з бюджету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

"Ми віддали вам 28,9 млрд грн з державного бюджету на те, щоб ці кошти пішли у Фонд і ви виплачували їх вкладникам. І тому як глава уряду я вимагаю прозорості та звітності", - цитує прем'єр-міністра прес-служба секретаріату Кабінету міністрів України на веб-сайті.

Глава уряду наголосив, що з 12 банків, через які виплачувалися кошти вкладникам збанкрутілих фінустанов, шість були оголошені проблемними, а три – неплатоспроможними.

"Хто приймав рішення про обрання саме цих банків, які взяли бюджетні гроші і повинні були виплатити їх вкладникам, а потім самі збанкрутували?", - поцікавився А. Яценюк.

Прем'єр-міністр підкреслив, що фонд також повинен відзвітувати про свої витрати, зокрема, на утримання тимчасових адміністрацій (близько 8 тис. осіб), витрати по яких всього за рік, за даними КМУ, склали близько 1,8 млрд грн.

Крім того, за словами А. Яценюка, необхідно провести розслідування банкрутства 56 банків для "з'ясування, хто виводив активи, хто з посадових осіб держави стоїть за виведенням активів, хто їм сприяв і куди ці активи поділися".

Згідно з повідомленням, прем'єр-міністр закликає Національний банк України приєднатися до розслідування, а також звертає увагу на перераховані вище обставини міністра внутрішніх справ, керівника податкової міліції, голови Державної служби фінансового моніторингу україни, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України.

Як повідомлялося, фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) звернувся до уряду за наданням чергового траншу кредиту.

Раніше повідомлялося, що в квітні 2015 року уряд прийняв рішення про випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 20 млрд грн для надання ФГВФО кредиту в обмін на його векселя. Облігації випускаються на строк до 20 років з відсотковою ставкою до 12% річних, і такі ж параметри мають векселя ФГВФО, проте оплата відсотків за ним здійснюється одночасно з оплатою векселя.

Програма розширеного фінансування EFF України з МВФ допускає направлення на капіталізацію банків і фінансування Фонду гарантування вкладів фізосіб в 2015 році 139 млрд грн шляхом випуску держоблігацій, з яких Нацбанк в цьому році може викупити облігації на 55 млрд грн.

Держбюджету України на 2015 рік поки передбачає фінансування ФГВФО у розмірі 20 млрд грн, однак при потребі сума може бути збільшена.

У 2014 році випуск ОВДП для Фонду гарантування вкладів фізосіб склав 10,1 млрд грн.

Акумульовані Фондом кошти в квітні 2015 року зросли на 13% - до 18,2 млрд грн, з початку 2015 року - на 7,9%.

Як писало DT.UA, сьогодні система гарантування вкладів в Україні перетворилася в лотерею. Причому вкладника не тільки чекає "виграш" у вигляді його ж власних заощаджень, але і може загрожувати кримінальна відповідальність.

Перші банкрутства банків показали, що порятунок заощаджень вкладників - справа рук самих вкладників. А тому масового характеру набуло таке явище, як дроблення вкладів. Тобто перекидання в межах одного банку частини заощаджень, що перевищують 200 тис. (у тому числі через стрибок курсу гривні до долара), на рахунки родичів. У разі визнання банку неплатоспроможним вони нарівні з усіма можуть претендувати на відшкодування коштів. Законом такі операції не заборонені. Уряд своїм законопроектом №2045-а спробував заборонити відшкодування коштів за вкладами, відкритими в результаті дроблення. Але під натиском переляканих вкладників, які не вірять, що в нашій країні закон зворотної сили не має, ця норма не пройшла. Зате пройшла норма, що дозволяє визнавати такі договори нікчемними. Але для їх виявлення фонду ще належить розробити порядок. Хоча до цього він обходився і без нього.

Дроблення вкладів - це справді збільшення навантаження на ФГВФО. А тому чиновники з самого початку повального банкрутства банків під приводом виявлених в цьому питанні зловживань стали шукати способи прикрити законної лазівку, притягуючи за вуха то одну, то іншу статтю для визнання депозитних договорів нікчемними, а дій вкладників - шахрайськими. "Вступивши в злочинний зговір з працівниками банку з метою заволодіння грошима фонду", - ось формулювання з судових позовів проти вкладників. І тільки після того, як суди стали виносити рішення на користь громадян, риторика змінилася.