Німеччина, яка довгий час була головним противником ембарго на російську нафту, готова підтримати ініціативу Європейського Союзу щодо заборони на імпорт нафти з Росії. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на німецьких урядовців.
Видання зазначає, що 27 квітня представники Німеччини в інституціях ЄС погодилися на повне ембарго на російську нафту – за умови, що Берлін отримає достатньо часу для забезпечення альтернативних поставок.
За словами джерел WSJ, такі зміни політики Німеччини збільшують імовірність того, що країни ЄС домовляться про поетапне ембарго на російську нафту – рішення можливе вже наступного тижня. Утім, все ще обговорюється, як швидко ЄС припинить імпорт нафти з РФ і чи вдаватиметься до обмеження цін або зміни тарифів.
Зазначається, що дебати в Європі щодо заборони російської нафти останніми днями рішуче змінилися, проте деякі країни залишаються обережними через економічний вплив нафтового ембарго: зокрема Угорщина, Італія, Австрія та Греція, – тоді як для ухвалення рішення заборону на нафту повинні схвалити всі 27 урядів ЄС.
За оцінками брюссельського аналітичного центру Брейгеля, ЄС купує в РФ від 3 до 3,5 млн барелів нафти на день і щодня надсилає РФ 400 млн доларів. Це становить близько 27% імпорту нафти в ЄС. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2021 році доходи від нафти і газу склали 45% федерального бюджету Росії.
Однак тепер є проблема - Індія та Китай продовжують скуповувати російську нафту. Індійські нафтопереробні компанії два місяці війни в Україні купували зі знижкою російську нафту, яку інші покупці намагалися уникати.
Як писало ZN.UA, для частини російських сирої нафти та вугілля, що експортуються до Європи, складно знайти інших покупців, оскільки нафтопереробних заводів та електростанцій, призначених для їхнього використання, небагато. Тим не менш це сумнівне виправдання того, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну морем і трубопроводами було експортовано викопного палива на 63 млрд євро, 44 млрд (71%) з яких припадає на ЄС. Про це читайте у матеріалі Лаурі Міллівірта та Костянтина Криницького - "Фінансування війни Путіна Європою".