Поки президент Джо Байден намагається швидко передати армії України ракети класу «земля-повітря», чиновники в США думають над тим, якби ця зброя, націлена проти російських військ, потрапила «в не ті руки».
Неназваний американський чиновник сказав Washington Post, що такі занепокоєння - це «фактор планування». Однак, не можна дозволити, щоб «бюрократичний страх завадив українцям отримати те, що їм потрібно».
Це лише один зі способів, як цілий спектр війн в Афганістані: від радянського вторгнення у 1979 році до хаотичного виведення військ США у 2021-му, - формує підхід Байдена до України. У 1986 році було ухвалене ключове рішення надати афганским моджахедам ракети Stinger для знищення радянських гелікоптерів. Але воно супроводжувалося страхом перед можливістю, що ця зброя потрапить в руки людей, які захочуть атакувати літаки США чи навіть пасажирські авіалайнери. Від озброєння армії України до формування нової єдності НАТО - багато політичних підходів Байдена ґрунтуються на американській і російські політиці в Афганістані, де обидві ядерні держави не змогли нав’язати свою волю маленькому, але непохитному місцевому населенню.
Washington Post наводить деякі приклади того, як Афганістан зараз впливає на політику щодо України. Наприклад, Байден робить для України саме те, що він хотів вже багато років. Це ж стосується й Афганістану.
«Будучи віце-президентом, Байден завзято просував виведення військ США з так званої вічної війни, але його зусилля відкинули президент Барак Обама і його команда. Пізніше під час виборчої кампанії Байден обіцяв повернути додому американські війська. І він це зробив у перший же рік свого президентства», - йдеться в статті.
Однак, в 2014-му Байден вимагав зайняти більш жорстку позицію після анексії Криму й російського вторгнення на Донбас. І тепер він теж втілює своє бачення. Другий фактор впливу афганських війн на американську політику щодо України зараз: озброєння місцевих було ключовою стратегією Вашингтона. Ще не вичерпали себе суперечки щодо ролі ракет Stinger у радянській поразці в Афганістані. Але майже ніхто не сумнівається в тому, що ці ракети позбавили Москву переваги на полі битви, масово знищуючи гелікоптери.
Білий дім останніми днями з усіх сил намагався пояснити, чому він відносить одні види зброї в категорію «наступальних», які потенційно можуть підштовхнути Росію до ескалації, а інші - в категорію «оборонних», які можна передати Україні й не боятися, що Москва вдарить по НАТО чи США. Однак, йому не довелося пояснювати Конгресу передачу зброї, яку використовують для вбивства російських солдатів. А все через прецеденти часів Холодної війни. І Афганістан тут теж грає неостанню роль.
Третій фактор, який пов’язує американську політику в Афганістані й Україні, випливає з того, що Байден відверто не шкодує про виведення американських військ з афганської території минулого року. В інтерв’ю CBS президент чітко оголосив, що він «абсолютно не відповідальний» за долю афганців. Справа не в тому, що Байден байдужий до страждань тепер ще й в Україні. Зрештою, він консолідував зусилля союзників в НАТО і Азії проти Москви, а також дав українській армії зброю, щоб захищатися від російських військ.
«Але він провів чітку лінію: жодних сил НАТО на українській території чи патрулювання в українському небі. І це повертає нас до інтерв’ю для CBS, де він проголосив свою відповідальність виключно «за захист американських інтересів». І що він не збирається відправляти чоловіків і жінок в небезпеку, щоб «вирішити кожну проблему у світі за допомогою сили». Це урок, засвоєний в Іраку, а потім в Афганістані», - йдеться в статті.
Хто ще добре пам’ятає про Афганістан? Владімір Путін. Він, напевне, той, хто найкраще відчуває схожість між російським вторгненням в Україну і війною, яку СРСР колись розпалив в Афганістані. Зрештою, афганський провал виснажив радянські апетити до побудови імперії. Відведення військ в 1989 році відбулося фактично передувало краху комуністичного гіганта.
«Наразі ще рано говорити про те, з якими наслідками Москва зіштовхнеться після війни 2022 року. Але афганське ехо вже чути», - йдеться в статті.