Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Приватбанку та скасував постанову Північного апеляційного госпсуду від 04.11.2019 (у справі №910/12787/17), якою було задоволено позов ТОВ "Тех-Трейд-ІНВЕСТ" до Приватбанку, ТОВ "Парктур", ТОВ "Скорзонера", ТОВ "Шелта", ТОВ "Аспект" та визнано недійсними деякі положення низки кредитних договорів, укладених між ПриватБанком та іншими відповідачами у 2006-2016 роках.
Рішення Верховним судом було прийнято 16 жовтня, пише Finbalance.
Верховний Суд залишив у силі рішення госпсуду м. Києва від 24.10.2018, яким ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" було відмовлено в задоволенні вказаного позову.
Таким чином, Верховний Суд повернув Приватбанку права кредитної вимоги на суму майже 7,5 млрд грн.
Згідно з судовими матеріалами справи, спірні положення кредитних договорів передбачали оплату за користування позиками "двома паралельними способами - а саме проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, визначеної в договорах, та проценти "R" або винагорода за користування кредитом, сплата яких визначена у формулах, до яких, включено також дані щодо офіційного курсу гривні до долару США".
Північний апеляційний суд вирішив, що "оскаржувані пункти вказаних кредитних договорів порушують права позивача, оскільки фактично збільшують суму заборгованості позичальників за кредитними договорами, виконання зобов’язань за якими забезпечено іпотекою належного позивачу майна та відповідно на яке банк набуває права звернення стягнення у випадку невиконання позичальниками умов вказаних кредитних договорів".
Суд апеляційної інстанції зазначав, що "має місце порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності, і сплата винагороди (комісії) в установленому спірним договором порядку та розмірі не відповідає вимогам розумності та справедливості договору, передбаченим в ст. 627 Цивільного кодексу".
Верховний Суд вказав, що на час внесення до статутного капіталу ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" (позивача) майна, що є предметом іпотеки за іпотечними договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за спірними кредитними договорами, такі кредитні договори вже містили умови стосовно сплати позичальниками винагороди за користування кредитом, вони були погоджені їх сторонами та виконувалися, а право власності на зазначене майно (предмет іпотеки) вже було обмежено у встановлений чинним законодавством спосіб (перебувало в іпотеці), про що позивач був обізнаний.
Верховний Суд наголосив, що ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" таким чином взяло на себе ризик настання відповідних наслідків у виді невиконання боржниками (позичальниками) своїх кредитних зобов`язань.
"Суд апеляційної інстанції викладеного не врахував; не зазначив, які саме права (інтереси) позивача були порушені, не визнані чи оспорюються у зв`язку із наявністю у кредитних договорах спірних положень та в який спосіб відбувається таке порушення; не аргументував наявності реальності (дійсності) порушення прав та інтересів позивача у цьому випадку; правові наслідки задоволення позову для позивача також залишив поза увагою.
Суд апеляційної інстанції обмежився лише застереженням, що оспорювані пункти кредитних договорів фактично збільшують суму заборгованості позичальників за кредитними договорами, виконання зобов`язань за якими забезпечено іпотекою належного позивачеві майна та на яке, відповідно, банк набуває права звернення стягнення у випадку невиконання позичальниками умов кредитних договорі. Однак, апеляційний господарський суд не врахував, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин, висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами", - йдеться в постанові Верховного Суду.
За даними держреєстру, одним із засновників ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" є ТОВ "Скорзонера", кінцевими бенефіціарами якого є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.
10 жовтня 2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Приватбанку та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій, якими націоналізованому банку було відмовлено у визнанні його кредиторських вимог на 1,5 млрд грн до "Дніпроавіа" (у рамках справи №904/8902/17 щодо банкрутства цієї авіакомпанії).
Згідно з судовими матеріалами, вимоги Приватбанку включали винагороду та пеню за низкою кредитних договорів 2011-2014 років. Верховний Суд відхилив їх, базуючись на своїх же рішеннях про визнання частково недійсними відповідних угод, які були прийняті в т.ч. з урахуванням виконання поручителем основного боргового зобов’язання позичальника, а також з огляду на те, що "сплата винагороди (комісії) в установленому спірним договором порядку та розмірі не відповідає вимогам розумності та справедливості".
За даними Приватбанку, в ІІІ кварталі він списав кредити, які пов'язує з колишніми акціонерами, на 3,16 млрд грн (за 2019 рік - лише на 3 млн грн).
Націоналізований банк констатував, що на кінець вересня загальний обсяг кредитного портфелю, який він пов'язує з попередніми акціонерами, становив 217,3 млрд грн (на початок року - 210,6 млрд грн).
Нагадаємо, господарський суд Дніпропетровської області 15 жовтня задовольнив позов націоналізованого державою Приватбанку до ТОВ з іноземними інвестиціями "Новофарм" і компанії Pointex Sale LLP про стягнення 4 млрд грн заборгованості.
Також Київський апеляційний суд 29 жовтня з власної ініціативи призупинив до завершення перегляду Верховним судом справи по суті розгляд апеляційної скарги ПриватБанку на ухвалу судді Печерського райсуду Сергія Вовка про примусове виконання рішення цього ж суду від 2017 року про зобов'язання банку обслуговувати депозити компаній братів Суркісів.