Мінагрополітики обговорює з бізнесом порядок визначення та розрахунку мінімальних експортних цін, який є необхідним для впровадження закону про застосування режиму експортного забезпечення на період дії військового, надзвичайного стану (№2881-IX від 12.01.2023). Про це пише agroportal.ua із посиланням на міністерство.
Зазначається, що законом передбачено внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів, однак для того, щоб цей механізм запрацював, необхідно також ухвалити зміни до Митного кодексу, які зараз готують до внесення секретаріату Податкового комітету ВРУ.
«Разом з експортерами ми хочемо дійти консенсусу щодо того, на підставі яких джерел інформації та як саме визначатиметься мінімальна ціна. З якою періодичністю та на який термін встановлюватимуться такі мінімальні ціни. Як визначатиметься мінімальна ціна, якщо контракт укладено за кілька місяців до здійснення експорту», — зазначив радник міністра аграрної політики та продовольства Михайло Соколов.
Зокрема, під час обговорення представники агроасоціацій наполягали на тому, що помилково в українських реаліях щодо мінімальних цін застосовували котирування світових бірж. Коректніше брати інформацію з відповідних аналітичних агентств, зокрема державних щодо експортних цін в українських портах або на інших пунктах перетину кордону.
Представники асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» запропонували визначати мінімальну ціну, приймаючи середню ринкову ціну за умовами CIF-порту без ПДВ за курсом НБУ та зменшуючи її на 40% за умови перегляду не рідше ніж раз на місяць.
Як писало DT.UA, мало того, що українська пшениця — найдешевша у світі, то ще й гроші від її продажу «осідають» не в Україні, позбавляючи державу частини податків та валютної виручки. Про це читайте у матеріалі Юлії Самаєвої, редактора економіки DT.UA - "Обкрадають двічі: експортери продають зерно за безцінь та ще не повертають гроші в країну".