Нинішнього року питома вага розділу "житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" в українському ІСЦ становила лише 4,9% і сьогодні є однією з найнижчих у світі. Найбільше витрачають на ці послуги жителі США, Великої Британії, Німеччини, Об'єднаних Арабських Еміратів, Ірану (понад 30%), найменше - Екваторіальної Гвінеї, Тонги та Південного Судану (2–3%). Така низька роль витрат на житлово-комунальні послуги у кошторисі провокує недовіру до індексу інфляції, адже ціни на ці послуги в Україні постійно зростають, а люди, за відчуттями, сплачують за ЖКП набагато більше.
Про це в своїй статті для DT.UA пишуть Тетяна Юхименко та Ольга Погарська, департамент монетарної політики і економічного аналізу НБУ "Експертна платформа". За їхніми словами, згідно з даними ДССУ (а саме: експрес-випуском "Про оплату населенням житлово-комунальних послуг"), у 2017 р. населенню України було нараховано до оплати за житлово-комунальні послуги 86 млрд грн. Але фактичний рівень оплати (нагадаємо, для розрахунку ІСЦ використовуються фактичні грошові витрати населення) становив лише 88%, тобто було сплачено 75,6 млрд грн. За даними СНР, загальні наявні доходи населення у 2017 р. становили 2008 млрд грн. Відповідно, для усередненого українця сплачена сума за ЖКП становила лише 3,8% наявних доходів.
"Близькі цифри отримаємо й при порівнянні обсягів фактично оплачених населенням житлово-комунальних послуг з кінцевими споживчими витратами чи загальними витратами населення на придбання товарів і послуг за 2017 р., - 3,9 і 3,2% відповідно. Звичайно, як ішлося вище, для потреб розрахунку вагової структури ІСЦ суми витрат/кінцевого споживання проходять кілька коригувань. Але порядок наведених цифр свідчить, що частка нарахувань населенню за спожиті комунальні послуги загалом відповідає даним вагової структури інфляції", - зазначають експерти.
Детальніше про вагову структуру інфляції читайте в статті Тетяни Юхименко та Ольги Погарської "А що у кошику?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".