UA / RU
Підтримати ZN.ua

В Україні через брак законодавства землю громад можуть відібрати агрохолдинги

Громади в Україні фактично відсторонені від розпорядження землею.

Фактично територіальні громади в Україні відсторонені від розпорядження землею, а українська влада може цілком свідомо провести приватизацію до того, як громади скористаються своїм правом на землю, після чого в гру вступлять агрохолдинги, йдеться у статті Юлії Самаєвої для DT.UA.

"Виявляючи неабияку турботу про віртуального "бідного селянина", люди при владі якось зовсім байдужі до проблем цілком конкретних жителів регіонів. Земля, яку так наполегливо хочуть віддати, продати й подарувати, вже має власника - територіальні громади. І цей власник більше року чекає, коли землі за межами населених пунктів перейдуть йому", - йдеться у статті.

"Основою існування громад є земля, при цьому планування територій немає, до того ж у більшості громад немає навіть генеральних планів. Фактично громади відсторонені від розпорядження землею, насамперед тією, яка перебуває за межами населених пунктів. Корупція там на сьогодні процвітає. Треба зробити все, щоб покінчити з цією проблемою раз і назавжди. Земля - основа держави і сільських громад, а більша її частина сьогодні не контролюється. Місцеві чиновники просять внести зміни до земельного законодавства якомога швидше й передати землі хоча б громадам, які вже об'єдналися", - заявив DT.UA голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад Микола Фурсенко.

За його словами, вибори на місцях проходили під пильним наглядом місцевих агрохолдингів і великих сільгосппідприємств. Усі вони намагалися привести до влади "свого" голову, для того, щоб потім мати безперешкодний доступ до земель, якими розпоряджатиметься громада. І, за словами експерта, це були не поодинокі випадки, великий аграрний бізнес постійно втручався у виборчий процес.

Читайте також: Гройсман проти скасування мораторію на продаж землі, щоб її не скупили олігархи

"Економіка аграрного сектора на сьогодні дуже непроста. Якщо домінують агрохолдинги, вони переважно займаються зерновим виробництвом і працюють на зовнішні ринки. В основі економіки сільської громади має бути малий і середній бізнес. Тоді ми зможемо зупинити відплив молоді й реально відродити село завдяки децентралізації", - зазначає Микола Фурсенко.

Такої ж думки директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

"Зараз починається новий, надзвичайно важливий етап реформи - нові громади повинні стати суб'єктами місцевого самоврядування, які мають достатньо повноважень, ресурсів і відповідальності для того, щоб працювати далі. Водночас є виклики, з якими ми вже зіштовхнулися, один з яких - неможливість в об'єднаних громадах планувати свою територію й управляти земельними ресурсами", - розповів експерт.

Нагадаємо, 7 грудня президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж сельскохозземель до 2017 року.

10 листопада Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2017 року. Законопроект №3404 в цілому підтримали 309 народних депутатів.

Згідно із законом, Кабінет міністрів зобов'язаний "до 1 березня 2016 розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення".

В інтерв'ю DT.UA спікер парламенту Володимир Гройсман заявив, що виступає за продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, оскільки на даний момент у її реального власника немає можливості і механізмів викупити землю, а без цього неможливий чесний ринок землі.

Детальніше про перспективи української землі читайте у статті Юлії Самаєвої "Земельні ігри" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".