Повний цикл серійного виробництва боєприпасів для підствольних та автоматичних гранатометів вперше в історії незалежної України стартував на Шосткинському заводі "Імпульс", що входить до складу Укроборонпрому. Про це на брифінгу повідомив генеральний директор Концерну Юрій Гусєв.
"Таким чином Україна стає однією з 12 країн світу, які мають замкнутий цикл виробництва боєприпасів для ведення ближнього бою, а також це знаменує початок відновлення боєприпасної галузі України", - наголосили в Укроборонпромі.
Можливість створити повний цикл виробництва була реалізована в рамках державно-приватного партнерства, за участю ДП "Шосткинський завод "Імпульс", як виробника, та ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро "Вектор-В", як розробника цього боєприпасу.
"В Україні нарешті з’явилося власне виробництво боєприпасів для гранатометів, яке має замкнутий цикл. Для нашого спеціального конструкторського бюро це успіх, а для України – безперечна перемога та приклад ефективного державно-приватного партнерства", – наголосив керівник СКБ "Вектор-В" Віталій Жуков.
Розробку та весь цикл держвипробувань боєприпасу товариство провело за власні обігові кошти без залучення державного фінансування, однак з використанням науково-виробничого потенціалу ДП "Шосткинський завод "Імпульс".
"Важливо підкреслити, що український розробник – ТОВ "СКБ "Вектор-В" – пройшов повний цикл державних випробувань ВОГ-17В", - наголосили в "Укроборонпромі".
Водночас Шосткинський завод "Імпульс" має всі необхідні можливості й компетенції для виробництва.
"Завдяки цьому ми сьогодні демонструємо боєприпас для гранатомета, виготовлений винятково з деталей вітчизняного виробництва", – зазначив очільник ДП "Шосткинський завод "Імпульс" Віталій Кайнара.
Як наголосили в Укроборонпромі, Україна завжди була залежною від постачання згаданих боєприпасів з-за кордону.
"Тож постановка на серійне виробництво цього боєприпасу знаменує початок відновлення боєприпасної галузі України", – розповів генеральний директор Концерну Юрій Гусєв.
Нагадаємо, епопея з будівництвом в Україні боєприпасного виробництва триває вже кілька років. Так, у липні 2017 року президент Петро Порошенко запропонував побудувати в Україні завод боєприпасів замість втраченого Луганського патронного заводу та виділити на це 1,4 млрд грн. Проте, далі пропозицій справа не рушила.
У грудні 2019 року повідомлялося про плани будівництва патронного заводу приватним інвестором на території індустріального парку "Павлоград" у Дніпропетровській області. Передбачалося, що цей патронний завод стане першим підприємством, зведеним "з нуля" в індустріальних парках області. Однак, завод у Павлограді досі не запрацював.
Окрім того, вже третій рік йдеться про будівництво свого патронного заводу Міністерством оборони. На створення виробництва боєприпасів на арсеналах Міноборони планується витратити 300 млн грн.
У липні 2021 року Житомирська міська рада повідомила про те, що американська компанія інвестує понад 100 млн дол. США у будівництво патронного заводу в Житомирі. Сесія міської ради надала згоду на виготовлення технічної документації на поділ земельної ділянки, частину якої передадуть товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський патронний завод".
У кінці минулого року Павлоградський хімічний завод, який виробляє спорядження ракетних двигунів, повідомив в РНБО, що Міноборони ігнорує виконання указу президента № 59/2020 щодо створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів. Зокрема МОУ не вчасно прийняло рішення із замовлення виробництва ракетних комплексів “Вільха”, “Вільха-М”, “Гром” та інших.
Прийняття Кабінетом міністрів постанови про Державне оборонне замовлення на 2021 рік не знизило ризиків повного зриву своєчасного виконання оборонних закупівель нинішнього року, пише автор ZN.UA Дмитро Менделєєв.
Докладніше про те, що відбувається з оборонним замовленням країни, як функціонує реформована парламентарями система оборонних закупівель і чому підприємства оборонної промисловості простоюють в очікуванні замовлень від армії, читайте в статті Дмитра Менделєєва “Залізний купол” для оборонних закупівель…”.