Аграрії вимагають узгодити з європейськими нормами законопроєкт №5839, який наразі готують до другого читання в українському парламенті. У противному разі в Україні можуть з’явитись ГМО продукти, а довіра та переваги української сільгосппродукції можуть бути втрачені, йдеться в спільній заяві Асоціації "Дунайська соя" та Насіннєвої асоціації України.
Як наголошують в Асоціації, найбільше занепокоєння викликає те, що в законопроєкті, який, як випливає з його назви, покликаний внормувати державне регулювання генетично-інженерної діяльності, державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки, насправді відсутній механізм заборони ГМО.
"Механізм заборони вирощування ГМО відсутній в цьому законопроєкті. Тож ГМО продукція на українських полицях може стати новою реальністю в Україні", - зазначають в Асоціації "Дунайська соя".
Друга суттєва вада цього документу може призвести до втрати Україною європейських сільгоспринків. Це пов'язано з тим, що механізм заборони вирощування ГМО діє в ЄС вже близько 9 років.
У пояснювальній записці до законопроєкту, що вносився Кабінетом міністрів, якраз широко посилаються на європейські норми та на виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною. Проте, як наголошують в Асоціації "Дунайська соя", реальна європейська практика в цій сфері насправді залишилися за рамками документа.
Так, наприклад, у ЄС існує комплекс норм та цілий перелік Директив та Рекомендацій у цій сфері. Водночас Кабмін чомусь вибірково вибрав європейське законодавство та ще й втулив все це в один законопроєкт.
"Українській законотворці вирішили вибірково усі аспекти регулювання ГМО вмістити в один документ, тоді як у ЄС існує комплекс норм та цілий перелік Директив та Рекомендацій. Документи ЄС містять регулювання як для відкритих та закритих систем, чіткий предмет регулювання, детальні процедури нотифікацій, про вирощування ГМО", - наголошує виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.
Наприклад, у проєкті Закону №5839 відсутнє відображення положень Директиви ЄС 2015/412. Ці положення дають змогу країнам-членам ЄС запроваджувати заборону на вирощування зареєстрованих в ЄС генетично модифікованих рослин виходячи із соціально-економічних чи політичних підстав, на противагу науковим. За час дії Директиви ЄС 2015/412 такою можливістю скористались 19 країн-членів ЄС.
"Врегулювання питань ГМО потрібно робити згідно з практикою Європейською Союзу, до законотворчості потрібно підходити ретельно. Зокрема внести у проєкт №5839 необхідні зміни щодо створення детальних публічних реєстрів місць вирощування ГМО, врегулювати поняттєвий апарат, описати заходи розміщення посівів у прикордонних районах з державами, де ГМО заборонене до вирощування, прописати процедури публічного обговорення з громадськістю, прописати процедуру оцінки екологічного ризику до ГМО й окремо щодо ГМО, що містять стійкі до антибіотиків гени тощо", - йдеться в заяві.
Підкреслюється, що прийняття закону №5839 у незміненому вигляді призведе до втрати українськими виробниками довіри та переваг на ринках ЄС та Китаю, за які боролися багато років.
"Українська продукція ризикує стати неконкурентоспроможною у країнах ЄС, де споживач віддає перевагу неГМО продуктам Ми втратимо ці ринки через недовіру до якості продукції, втратимо надходження до бюджету, і робочі місця", - наголошується в заяві.
Нагадаємо, 16 листопада 2022 року Верховною Радою у першому читанні було ухвалено законопроєкт №5839 «Про державне регулювання генно-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів та генетично модифікованих продуктів для забезпечення безпечності харчових продуктів».
Законопроєкт №5839 спрямований на приведення у відповідність до законодавства ЄС нормативно-правової та інституційної бази для вирощування, тестування, використання, торгівлі, імпорту та експорту ГМО. Законопроєкт передбачає простежуваність ГМО та прозорість процесу отримання дозволу на використання ГМО у відкритих системах.
На початку січня депутатам було надано порівняльну таблицю до другого читання.
До речі, у 2018 році на замовлення Асоціації "Дунайська Соя" ГО "Центр "Соціальний моніторинг" у співпраці з ГО "Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка" та відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" провели національне опитування дорослого населення України щодо відношення до ГМО та маркування "без ГМО" харчових продуктів. За результатами опитування 62,9% вітчизняних споживачів негативно ставляться до вживання в їжу продукції з вмістом ГМО, а 75,7% опитаних переконані, що продукти, які виготовлені з використанням ГМО, є небезпечними для здоров'я людини.
10 років тому у МОЗ заперечували існування ГМО в Україні. У цьому зв'язку було навіть скасовано маркування "без ГМО".
Втім, українці з недовірою поставилися до тодішніх запевнень влади. Принаймні, як показало опитування, дві третини українців були упевнені, що ГМО вже є в більшості продуктів в Україні.