Запропонована Мінсоцполітики зміна підходу до визначення мінімальної заробітної плати є фіктивною і без її реального зростання для штучного розширення бази оподаткування і формального наближення до стандартів ЄС не буде сприяти зменшенню бідності та нерівності у суспільстві та економічному зростанню країни.
Про це пише в своїй статті для DT.UA Ірина Новак.
Вона нагадує, що в пошуках компенсаторів і аргументів для МВФ на переговорах щодо надання Україні нового траншу фінансової допомоги Мінсоцполітики України підготувало та оприлюднило на своєму сайті проект закону України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо мінімальних розмірів оплати праці", яким вже не вперше пропонується змінити підходи до визначення мінімальної заробітної плати (МЗП).
Таким чином, пише Новак, Мінсоцполітики України пропонує включити до МЗП, окрім тарифної частини, інші складові заробітної плати (за винятком доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу у нічний і надурочний час, роз'їзний характер робіт, премій до святкових та ювілейних дат). При цьому вилучається норма, що МЗП - це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю.
"Працівники зазнають втрат від подібної реформи. Адже у разі включення до МЗП інших, крім тарифної частини, складових заробітної плати її розмір збільшиться штучно, лише "на папері", від цього у людей не стане більше реальних грошей. У таких випадках, як простій не з вини працівника, матиме місце навіть зменшення нарахованої зарплати. Зменшаться також стимули і мотивація людини до здобуття освіти, підвищення кваліфікації, до вищих досягнень у праці, адже МЗП більше не означатиме розмір оплати виключно за просту, некваліфіковану працю", - йдеться в статті.
На думку Новак, основним реальним "вигодонабувачем" пропонованих законодавчих змін у підходах до формування МЗП буде великий олігархічний бізнес, який отримає чергове зменшення державного регулювання у сфері оплати праці.
"Працівники у ряді випадків зазнають прямих матеріальних втрат унаслідок зменшення заробітної плати, матиме місце збільшення бідності серед працюючого населення. Штучне підвищення МЗП не супроводжуватиметься зростанням купівельної спроможності та рівня життя населення, а навпаки, формуватиме нові контингенти громадян, які потребуватимуть державної соціальної допомоги", - йдеться в статті.
Нагадаємо, з 1 січня поточного року набули чинності серйозні правки в Податковий кодекс України. Закон "Про внесення змін в Податковий кодекс і деякі законодавчі акти України про забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", зокрема, встановлює з 2016 року єдину ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) у 22% та скасовує 3,6% ЄСВ, що утримується із зарплати працівників.
У той же час, 2 червня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування пенсій. Урядовий законопроект №4542 у другому читанні і в цілому підтримали 274 народних депутата.
Детальніше про реформу мінімальної зарплати в Україні читайте у статті Ірини Новак "Реформа мінімальної заробітної плати: рух до європейських стандартів?" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".