Вчора українські чиновники зустрічалися з керівництвом торгового представництва США (USTR) - відомства, яке курирує питання торгової політики країни. Приводом для зустрічі стали дії українського уряду на зерновому ринку і їхній вплив на бізнес американських компаній в Україні, пише у вівторок, 8 лютого, газета «Дело».
Учора директор USTR з питань Росії і Євразії Бетсі Хефнер (на фото) зустрілася з представниками відомств-авторів останніх новацій на зерновому ринку - Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики і продовольства.
Cписок озвучених претензій включав в себе всі резонансні рішення українського уряду останніми місяцями. У першу чергу в американської сторони викликала питання сама необхідність введення квот, якщо отриманий врожай (39,3 млн тонн) хоч і менший за показник минулого року, проте все ж таки суттєво вищий за середній результат для України. Проте, як уточнила Бетсі Хефнер, сам факт квотування був би прийнятний, якщо б уряд зумів забезпечити прозорий розподіл експортних обсягів.
«У січні при розподілі квот одна американська компанія, як і більшість транснаціональних зернотрейдерів, не змогла отримати квоту, - говорить вона. - При цьому значні обсяги були виділені щодо молодої компанії «Хлебінвестбуд». За її словами «в деяких кабінетах у Вашингтоні це назвали дискримінацією».
Також викликала критику ідея уряду залучати зернотрейдерів до фінансування посівної шляхом форвардних закупівель. Компанії і зараз інвестують в майбутній урожай, однак не готові робити це в умовах невизначеного режиму експорту і відсутності гарантій отримання квоти. «Це можна трактувати як протиріччя вимогам СОТ, які забороняють дотації на внутрішньому ринку для стимулювання експорту», - зазначила Бетсі Хефнер.
Серед інших претензій - плани замкнути реєстрацію всіх експортних контрактів на Аграрній біржі, а також резонансний законопроект №8053, який віддає на відкуп державі експорт основних сільгоспкультур. «Всі ці нововведення - два з яких вже введені, а два ще готуються, змушують підозрювати монополізацію зернового ринку», - зазначила представник USTR.
Відзначимо, що, як і раніше, до прямих погроз справа не дійшла - американська сторона вкотре задекларувала, що дії українського Кабміну не вписуються в норми СОТ, однак запевнила, що у них немає мети виносити проблеми на розгляд в організацію.
Але українська сторона поки не готова радикально міняти щось у регулюванні ринку. Необхідність введення експортних обмежень чиновники Мінагропрода пояснюють зниженням урожаю і як наслідок - зростанням цін на продовольство на внутрішньому ринку.
Поки мова йде лише про часткові послаблення в режимі квотування. Як раніше заявляли представники Мінагрополітики найближчим часом експортні квоти може бути радикально збільшено, а Мінекономіки зі свого боку розробив і опублікував проект постанови про скасування квот на кукурудзу.
Однак учасники ринку стурбовані вже навіть не поточними проблемами, а правилами роботи у наступному сезоні. Критичною датою стане червень, оскільки до того моменту трейдери укладають контракти і визначаються із обсягами закупівлі, у тому числі попередньої. «Компанії хотіли б розуміти до цього моменту, як буде діяти держава наступного сезону, щоб відповідно до цього планувати свою роботу», - уточнила Бетсі Хефнер. Вона зазначила, що якщо уряд буде наполягати на монополізації ринку, то компанії будуть змушені відкликати контракти і згорнути інвестиції, у той час як могли принести фінансування в сектор на рівні 4-5 мільярдів доларів.
Нагадаємо, квотування експорту зерна було введено урядом України на початку жовтня 2010 року на термін до 31 грудня 2010 року. В кінці минулого року обмеження були продовжені до 31 березня 2011 року. При цьому сумарний розмір квот збільшено на 1,5 млн тонн - до 4,2 млн тонн. Квота на експорт кукурудзи збільшено з 2 млн тонн до 3 млн тонн, пшениці - з 0,5 млн тонн до 1 млн тонн.
За цей час квоти розподілялися двічі способом, що викликав потім різку критику з боку учасників ринку: багато компаній не змогли вчасно отримати висновки Мінагропрода про наявність зерна.
