UA / RU
Підтримати ZN.ua

Уряд визначив межу інвестування за якою держава гарантує податкові пільги бізнесу

Для того, щоб отримати “тепличні” умови від влади, треба показати інвестиції понад 12 млн євро

Український бізнес або інвестори інших країн можуть отримати особливий режим оподаткування, послаблення в регуляторному контролі та підтримку на рівні реалізації проєкту, якщо сума інвестування складає 12 млн євро. Ще одна умова до бізнесу – створення нових робочих місць. Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову сьогодні, 2 лютого.

Читайте також: Нові податки: Нацбанк пропонує додаткове оподаткування імпорту

«Сьогоднішня постанова стосується нового підходу до підготовки техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту. Ми прибираємо та спрощуємо низку положень, зокрема про необхідність економічного аналізу, про перегляд соціальної оцінки проектів, а також послаблюємо вимоги щодо фінансової спроможності заявника», –  прокоментував ухвалене рішення прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Уряд вважає, що така політика щодо інвесторів допоможе збільшити інвестиції, зокрема залучені з інших країн. Це своєю чергою посилить стійкість громад, посилить економіку країни в цілому. Денис Шмигаль вказав, що влада сподівається на те, що такі заходи допоможуть стимулювати більше інвестиційних проектів, які створять більше робочих місць, посилять громади та економіку.

У січні бізнес погіршив оцінки поточних результатів та перспектив своєї діяльності в цілому та конкретних галузях. Усі учасники опитування, яке провели експерти Національного банку України, прогнозували здорожчання власної продукції та послуг. Бізнес пояснює такі перспективи в опублікованих результатах опитування тим, що є сильні очікування зростання закупівельних цін на сировину, напівфабрикати та послуги. 

Під час опитування, експерти визначили які саме чинники впливають на погіршення економічного клімату країни. Серед них респонденти-підприємці назвали посилення інтенсивності бойових дій, невизначеність щодо строків та обсягів надання зовнішньої фінансової допомоги, блокада західних кордонів, зростання виробничих витрат на посилення кіберзахисту, брак кваліфікованих кадрів.