Ідея створення в Україні реєстру експортерів в українських реаліях не виправдала себе і перетворилася у шкідницьку, вважає експерт з питань зовнішньоекономічної діяльності USAID Ігор Снітівкер.
Думка фахівця наводить у своїй статті для DT.UA Юлія Самаєва. За її словами, в нинішніх умовах, якщо український експортер хоче зайти на конкретний ринок для розвитку власної дистрибуції, він зіткнеться з цілjою низкою перешкод, створених в Україні, а не за кордоном.
Мова йде про отримання ліцензій та державної реєстрації експортерів, а також про вимоги щодо державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
"Створення реєстру експортерів - це дуже правильна ідея. Такий реєстр дає змогу впорядкувати підприємства за видами продукції, аналізувати тенденції тощо. Але на практиці гарна ідея перетворилася на шкідницьку. Увійти до реєстру не корупційно дуже складно і довго", – вказує Снітівкер.
За його словами, легальна процедура включення до реєстру може забрати до семи місяців.
"Не простіше і з системами сертифікації, тому що, наприклад, українські сертифікати для продуктів харчування не приймаються більшістю іноземних, і проходити паралельну сертифікацію доводиться в приватних компаніях, що визнаються світом", –зазначає фахівець USAID.
Снітівкер зазначає, що ще більш парадоксальна ситуація склалася з міжнародними ветеринарними сертифікатами, що видаються в Україні на підставі результатів досліджень державної лабораторії. Результати даного дослідження ніде не приймають і завжди перевіряють, забираючи в українських експортерів і час, і гроші.
Раніше Юлія Самаєва у своїй статті для DT.UA писала, що нова експортна стратегія України, підготовлена Міністерством економічного розвитку і торгівлі, відкладає вирішення дійсно важливих завдань в області розвитку експорту на тривалу перспективу