Європейський Союз націлений на подальше скорочення споживання вуглеводневої сировини, і країнам-сусідам, в тому числі Україні, необхідно враховувати це в своїй енергетичній політиці, вважає глава департаменту European Coal, European Climate Foundation Метт Філліпс (Matt Phillips).
"Українська енергетична політика повинна пройти стрес-тести: наскільки декарбонізація Європи вплине на неї", - сказав він на міжнародній конференції "Україна - погляд зсередини: майбутня роль в енергетичній безпеці Європи" у Відні, організованій The Economist за підтримки Фонду "Ефективне управління".
Філліпс пояснив, що країни-сусіди, які бажають працювати на європейському енергоринку, зобов'язані враховувати його правила, особливо, це стосується України, яка розвиває експорт електроенергії і стала членом Енергетичного співтовариства.
Глава департаменту уточнив, що в даний час частка вугілля в структурі енергогенерації в Євросоюзі - 25%, а в 2030 році прогнозується її зниження до 5% з заміною поновлюваними джерелами електроенергії і газом.
За його словами, близько п'яти років тому з подорожчанням нафти і газу, здавалося, почався ренесанс вугільної енергетики, і було заявлено багато проектів, однак минулі роки показали, що цей процес короткостроковий і переважну більшість не було реалізовано, у тому числі з екологічних причин.
Європа, на думку Філліпса, продовжує розвивати поновлювані джерела енергії. При цьому ринок переживає структуризацію, яку прихильники традиційної енергетики намагаються видати за згортання програм підтримки відновлюваної енергетики.
Він додав, що в таких умовах дуже важливе значення набуває вироблення на державному рівні енергетичної політики, але з урахуванням думки бізнесу та ефективності технологій. !zn