Державні компанії лишаються "ахіллесовою п'ятою" України. Вони стали тим місцем, де політична корупція розкручується і виходить з-під контролю завдяки кумівству і закулісним угодам. Саме час покласти цьому край. І приватизація найкраще для цього рішення.
Про це на сторінках Atlantic Council пише колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус.
Він зауважує, що продаж державних активів ще нікого не робив популярним політиком. І час для цього завжди невдалий. Однак українські державні компанії продовжують втрачати частку на ринку і клієнтів, їхні збитки зростають, а їхня ринкова ціна падає з кожним роком. На думку Абромавічуса, рішучий приватизаційний процес з дотриманням професійних і прозорих стандартів не лише відкине назад корупцію, боротьба з якою стала однією з умов успіху України. Це також допоможе модернізувати компанії, залучити свіжий капітал, посприяти економічному відновленню і створити робочі місця.
Він нагадує, що в державній власності України сьогодні 3350 компаній, з яких лише 1824 досі працюють. Більшість з них – це пережитки радянської економіки, які демонструють вкрай низьку ефективність. В 2014 році сотня найбільших держкомпаній оголосили про сукупні збитки в розмірі 4,6 мільярдів доларів. Однак в 2015 році цифра скоротилася до 750 мільйонів доларів. Причин для цього було дві: по-перше "Нафтогаз" покращив своє фінансове становище, а по-друге зросла прозорість і відкритість держкомпаній завдяки спробам реформувати їх.
Абромавічус підкреслює, що попри величезні зусилля покращити державні компанії після Майдану, процес приватизації не зрушив з місця. Лише 117 невеликих об'єктів були продані в 2015 році, що принесло державі мізерні 6 мільйонів доларів. Хоча уряд розраховував отримати 800 мільйонів. Жодна велика держкомпанія не була приватизована за 2015-2016 роки. І цей провал, як зауважує колишній міністр, пояснюється чотирма причинами.
По-перше, рамки закону не гарантують прозорого, чесного і конкурентного процесу приватизації. Верховна Рада зробила 16 спроб ухвалити лише в першому читанні відповідний законопроект. Коли уряд переживав чергову політичну кризу на початку 2016 року, слабкі результати державних компаній знову привернули увагу. Тоді депутати швидко затвердили законопроект в другому читанні. Однак з нього було виключено пункт про так зване "правило 5/10 відсотків". Старі правила, які лишилися в силі, дозволяють олігархам скуповувати міноритарні частки, а потім впливати чи й зовсім блокувати продаж компанії. Також парламент повинен переглянути список компаній, які не підлягають приватизації. А для цього знадобиться додаткове голосування.
По-друге, великі держані компанії не готові до приватизації, тому що немає належної їхньої оцінки чи міжнародного аудиту. З 150 найбільших підприємств лише 19 пройшли міжнародний аудит за новими критеріями.
По-третє у Фонду державної власності немає ресурсів, щоб найняти кваліфікованих радників. При будь-якій широкомасштабній фінансовій транзакції радників потребують як продавець, так і покупець. Такі компанії-консультанти в процесі зазвичай гарантують прозорість і допомагають домовитися про максимальну вартість для продавця.
По-четверте, Фонду державного майна не вистачає кваліфікованих працівників. Нова команда в відомстві працює вже більше року, однак нічого не вказує на реструктуризацію організації. Вона досі працює за стандартами СРСР, а її штат роздутий до двох тисяч працівників.
Абромавічус визнає, що приватизація – це завжди спірний процес. В ньому необхідно дотримуватися принципів професіоналізму і простоти.
"На мою думку, найбільшою проблемою України останніх років було не ухвалення поганих рішень, а те, що правильні рішення взагалі не приймалися. Нескінченні дискусії між різними власниками часток вели часто ведуть в нікуди. Тому простота, прозорість і зрозумілість мають першочергове значення", - зауважує колишній міністр.
Він додає, що під час своєї роботи в міністерстві економічного розвитку і торгівлі намагався розбити всі державні компанії на три групи: великі компанії, які мають високий інвестиційних потенціал (22 компанії), великі підприємства з низьким інвестиційним потенціалом (137 компаній) і ті, яких чекала масова приватизація (понад тисячу компаній).
Продаж компаній з першої групи передбачала залучення великих міжнародних компаній і банків в якості консультантів, в той час як для приватизації підприємств з другої групи вистачило б і місцевих експертів-радників. Третю ж групу чекала спрощена процедура продажу без радників через онлайн-аукціон, створений Фондом державного майна, що дозволяло малому і середньому бізнесу взяти участь у приватизації невеликих державних фірм.
Абромавічус радить Верховній Раді вжити заходів для того, щоб запобігти відтоку державних активів заради їхнього збереження для приватизації. Парламент також повинен переглянути і скоротити список компаній, які заборонено продавати. Зараз в нього входять 1,5 тисяч підприємств. Уряд повинен розширити список компаній для приватизації, до якого сьогодні входять 450 маленьких державних фірм. В цей же час, Верховна Рада повинна посилити Фонд державного майна за рахунок залучення професіоналів, серед яких будуть міжнародні консультанти. Крім того, на роботу в сам фонд варто залучити хоч і меншу кількість, але більш професійних працівників.
"Нажаль, політичної волі для проведення приватизації зараз немає. Щоб зрушити процес з місця МВФ повинен включити його в перелік ключових вимог. Для України стало нормою те, що найкращі речі стаються з нею під невеликим тиском ззовні", - пише Абромавічус.
Раніше експерт Atlantic Council Андрес Аслунд писав, що Україні потрібно якомога швидше позбутися тягаря державних компаній, оскільки більшість з них в руїнах і приносять лише збитки. Багато підприємств припинили роботу на початку 90-х і більше ніколи не запускали виробництво. Сьогодні ж більшість фабрик застаріли і цінні лише як нерухомість. В більшості європейських країн такі застарілі виробництва були закриті і знесені. В Україні дивним чином приватизація цих руїн заборонена парламентом.
Нагадаємо, що Кабмін у два рази скоротив перелік підприємств, що не підлягають приватизації. Новий перелік даних підприємств містить 705 найменувань, повідомляє перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Ковалів.
Нещодавно також міністр інфраструктури Володимир Омелян анонсував масштабну приватизацію в галузі. Подолання корупції, зокрема, в системі вантажних залізничних перевезень, Омелян також назвав ключовим напрямком діяльності міністерства.