Україна втрачатиме мільярди, якщо для українських експортерів застосовуватимуть механізми вуглецевого мита СВАМ (додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві), які зараз працюють у ЄС у тестовому режимі. Тому керівництву країни необхідно провести переговори з Євросоюзом про відтермінування запровадження мита через війну в Україні, йшлось на круглому столі «Як СВАМ послабить економіку України».
Як зазначив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко, для української економіки витрати на СВАМ зростатимуть щороку, і можуть її значно послабити. Так, лише у перший рік дії податку втрати економіки становитимуть $202 млн, а до 2030 р зростуть до $1,44 млрд.
На думку аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, влада України має провести переговори із ЄС щодо застосування ст. 30.7 регламенту CBAM, згідно з яким «Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури».
Експерт підкреслив, що в Україні уже три роки триває війна.
У свою чергу директорка проєктів зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Ольга Семків зазначила, що наразі у підприємців немає можливості приділяти належну увагу декарбозіційному напрямку, а також немає відповідної експертизи для складання звітів у рамках СВАМ.
«Ми очікуємо відстрочки зобов'язань за СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною щодо імплементації законодавства тривав», - підкреслила вона.
У свою чергу представник парламентського підкомітету із промполітики Комітету з економічного розвитку Муса Магомедов вказав, що Україні потрібно проявити ініціативу в діалозі з ЄС у питанні відтермінування відстрочення зобов'язань зі СВАМ.
Директора Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Світлана Михайловська вважає, що наразі СВАМ не стільки додає користі навколишньому середовищу, як є варіантом впливу на торгівлю.
Зазначимо, що відповідно до дослідження GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, який набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то в 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд. на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатується у дослідженні.