Із припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи, 18 липня, українська влада спрямувала листа Міжнародній морській організації, яка є профільною установою Організації Об'єднаних Націй, щодо рішення встановити тимчасовий "рекомендований" судноплавний маршрут для збереження поставок продовольства після виходу Росії із "зернової угоди", пише Reuters.
"Його мета – сприяти розблокуванню міжнародного судноплавства в північно-західній частині Чорного моря", – зазначив у листі перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Шкураков.
Йдеться, зокрема, про намір налагодити морські маршрути поблизу трьох українських портів – Чорноморського, Одеського й Південного, що будуть вести до територіальних вод і виключної морської економічної зони Румунії.
Також українська сторона додала, що розробила "механізм" із надання "гарантій відшкодування збитків", завданих російською агресією, фрахтувальникам, операторам і власникам суден. Як зазначається, "механізм" зможуть пропонувати для комерційних суден, які перебувають у територіальних водах нашої держави або прямують у бік чи з морських портів України для перевезення вантажів.
До цього президент Володимир Зеленський казав, що "зернову угоду" можна продовжити, незважаючи на вихід із неї Росії. Він направив листи главі Туреччини Ердогану і Генсеку ООН Гутеррішу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи чи її аналога в тристоронньому форматі. Однак, Міноборони РФ заявило, що розцінюватиме усі судна, які переміщуються в акваторії Чорного моря до українських портів, як потенційних перевізників товарів військового призначення з 20 липня 2023 року.
Водночас, Україна розглядає і варіант перевезення зерна через територіальні води країн-членів НАТО, Румунії і Болгарії. Це дозволить зменшити ризики ракетних атак зі сторони Росії. Литва та Хорватія запропонували Україні іншу допомогу у разі, якщо РФ все ж не погодиться на продовження чорноморської ініціативи.