Зважаючи на блокування Росією українського зерна у морських портах, близько 400 мільйонів людей по всьому світу, які залежні від імпорту з Києва, опинилися під загрозою продовольчої кризи. Про те, чи торкнеться майбутня криза громадян України, розповів в ефірі "Українського радіо" перший заступник глави Мінагро Тарас Висоцький.
Говорячи про аналог Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), він нагадав, що нині в світі є такі ключові країни чи регіони-експортери зернової продукції: Євросоюз, США, Україна, Австралія, Аргентина, Бразилія, Канада. Ось що чиновник говорить про ініціативу щодо створення "зернової ОПЕК":
“Україна завжди входить у топ-5 по різних позиціях і є постійним лідером і по пшениці, і по кукурудзі, і по ячменю. Зазвичай кожен експортує індивідуально, країни між собою конкурують. Ідея створення такого "зернового ОПЕК" полягає в тому, щоб основні країни фактично кожного маркетингового чи календарного року узгоджували позиції і домовлялися про те, скільки буде експортовано для того, щоб ціна і різко не обвалилася, і не збанкрутіли фермери, але і була доступна споживачу. Є розуміння, який імпортний попит, тому можна домовлятися про об'єм експорту”.
Попередні домовленості про створення організації
Наразі відповідні пропозиції українська сторона розіслала країнам G7, зокрема Британії, Канаді та США. Пропозиції надіслали, але їх обговорення ще не було з представниками з Бразилії та Аргентини.
Посівна в прифронтових зонах
“У прифронтовій зоні, де не ведуться бойові дії або відбулася деокупація, основний ризик — це мінування. Під мінування потрапило близько 160–200 тисяч гектарів. Не на всіх з них є змога фізично розмінування чи посівної. Ці площі в контексті конкретних підприємств можуть нести напруження, але в контексті національної продовольчої безпеки — це не є критичні площі. Тобто це не є критично, що вони залишаться незасіяними”, – зазначив заступник глави Мінагро.
Раніше ми повідомляли, що українські аграрії зірвали плани окупантів: посівна стартувала в 11 регіонах, раніше, ніж торік.