Проблема з угодою про вільну торгівлю з Китаєм двояка. По-перше, вона посилить дефіцит торговельного балансу України й підриватиме економічну стабільність. По-друге, угода не зможе сприяти реіндустріалізації нашої економіки, про що свідчить кейс із "Мотор Січ": Китай підтримує технологічне виробництво з високою доданою вартістю тільки усередині своїх кордонів.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Дмитро Єфремов, Центр міжнародних досліджень Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка. Однак, на його думку, повністю відмовлятися від переговорів про ЗВТ із КНР також не варто, оскільки вона практикує підписання не всеосяжних, а поверхневих угод такого типу.
"Туди рідше потрапляють положення про контроль інвестицій, усунення нетарифних бар'єрів торгівлі або екологічні нормативи. Погоджуючись на ЗВТ із великим списком винятків, Китай реєструє факт політичного співробітництва, а не конкретні торговельні зобов'язання. Тому переговори на цю тему варто синхронізувати з національною стратегією промислового розвитку України (якщо така колись з'явиться)", - відзначає експерт.
Детальніше про співпрацю з Китаєм читайте в статті Дмитра Єфремова "Прагматизм зі східною специфікою" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".